ЕТНОРЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.8

Ключові слова:

ідентичність, етнорелігійна ідентичність, етнорелігійна політика, секуляризація, релігійний релятивізм, глобалізація, міграційні процеси

Анотація

У статті проаналізовано процеси релігійної ідентифікації у країнах західної традиції, які супроводжуються активними секуляризаційними процесами, послабленням інституалізації релігії та її переведенням на індивідуальний рівень буття особистості. Це відкриває не лише можливість вибору і конструювання власної релігійної ідентичності, а і можливість кардинальної зміни релігійної приналежності. Встановлено, що усталені механізми і способи конструювання релігійної ідентичності, які завбачують визнання власної релігійності, чіткі маркери ідентифікації з конкретною релігійною спільнотою, участь у релігійній практиці, стають необов’язковими і розмитими. Доведено, що в країнах з високим рівнем секуляризаційних процесів релігійні ідентифікаційні практики поступаються за важливістю соціально-економічним потребам. Закономірним продовженням цих тенденцій стає проголошення традиційних релігій такими, що відірвані від реального життя і не відповідають духовним запитам сучасності. Глобалізаційні процеси стали чинником активізації релігійної релятивізації у напрямку розмивання маркерів соціокультурної ідентифікації як на індивідуальному, так і на суспільному рівні. Релятивізація моральних норм і принципів пов’язана з глобальною інформатизацією і зростанням рівня релігійної мобільності внаслідок посилення міграційних процесів. Підкреслено ймовірні тенденції розвитку релігійної ідентичності: в ситуації соціальної й інформаційної транзитивності зростатиме рівень номінальної, а не формалізованої належності віруючих до певних релігійних спільнот; у державах, де домінують християнські конфесії або простежується стале зростання кількості атеїстів, збільшуватиметься кількість міжконфесійних шлюбів, що потенційно може підготувати умови для міжконфесійного взаєморозуміння; у площині західної цивілізації сталою залишається тенденція щодо поступового зниження релігійності населення і зростання кількості невіруючих; сталою залишається і тенденція щодо ще більшого розмежування релігійної й етнічної ідентичності в сучасному світі.

Посилання

Dombrowski K. (2015). The world’s most persecuted people. Dandc.eu. URL: https://www.dandc.eu/en/article/myanmar-does-not-recognise-rohingya-citizens-ngo-expert-elaborates-our-interview (дата звернення: 17.12.2023).

Latest Trends in Religious Restrictions and Hostilities. Overall Decline in Social Hostilities in 2013, Though Harassment of Jews Worldwide Reached a Seven-Year High. URL: http://www.pewforum.org/2015/02/26/religious-hostilities/(дата звернення: 17.12.2023).

Luckmann, T. (2011). Niewidzialna religia. Problem religii we współczesnym świecie. Kraków: Nomos. 220 s.

Newport F., Strausreg, M. (2001). Americans' Belief in Psychic and Paranormal Phenomena Is up Over Last Decade. Gallup Poll News Service: Poll Analyses. URL: https://news.gallup.com/poll/4483/americans-belief-psychic-paranormalphenomena-over-last-decade.aspx (дата звернення: 17.12.2023).

Starbuck, E.D. (1999). The psychology of religion; an empirical study of the growth of religious consciousness. New York: Charles Scribner’s Sons. 349 p.

Віллем, Ж.-П. (2006). Європа та релігії. Ставки ХХІ-го століття. Київ: Дух і літера. 331 с.

Єдаменко, А. (2006). Ісламський фундаменталізм як політична доктрина. Політичний менеджмент. № 2. С. 167–175.

Єленський, В. (2011). Релігійна свобода: глобальні виміри. Релігійно-інформаційна служба України. URL: https://risu.ua/viktor-yelenskiy-religiyna-svoboda-globalni-vimiri_n49810 (дата звернення: 17.12.2023).

Левицький, В.С. (2015). Дискурс про секуляризацію як відображення і конструювання процесу секуляризації. Вісник Донецького національного університету. Сер. Б: Гуманітарні науки. Вінниця. № 1–2. С. 398–404.

Папаяні, І.В., Рабуш, Г.В. (2012). Бути або відчувати. Релігійна ідентичність українців в добу постмодерну (Соціологічний аналіз проблеми). URL:https://ea.donntu.edu.ua/handle/123456789/8893 (дата звернення: 17.12.2023).

Соколовський, О.Л. (2023). Конструювання релігійної ідентичності у дискурсивному просторі. Вісник Львівського університету. Серія філософсько-політологічні студії. Вип. (49). С. 144–151.

Сорочук, А. (2013). Релігійна ідентичність в умовах сучасної культури. Науковий вісних Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. № 11. С. 187–192.

Шафік, М., Німер, М. (2023). Міжрелігійний діалог. Київ. 224 с.

6 мільйонів мусульман щороку стають християнами. (2013). CREDO. URL: http://credo.pro/2013/03/78950 (дата звернення: 17.12.2023).

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-02

Як цитувати

Соколовський, О. Л. (2024). ЕТНОРЕЛІГІЙНА ІДЕНТИЧНІСТЬ У СОЦІОКУЛЬТУРНОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ. Культурологічний альманах, (1), 66–73. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.8

Номер

Розділ

РЕЛІГІЄЗНАВСТВО