ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.18

Ключові слова:

збереження, історико-культурна спадщина, культура, матеріальна спадщина, національна ідентичність, нематеріальна спадщина, пам’ятка, охорона пам’яток, російсько-українська війна, Україна

Анотація

Актуальність. Одним із важливих напрямів гуманітарної політики України є проблема збереження історико-культурної спадщини в умовах російсько-української війни та післявоєнної відбудови. Прагнення російської федерації стерти з лиця землі все, що бодай найменшим чином пов’язане з Україною, українцями, усім українським, ще раз засвідчує важливість історико-культурної спадщини в усвідомленні національної ідентичності та її значення в сучасному світі, попри глобалізаційні процеси, в тому числі й у сфері культури. Історико-культурна спадщина як джерело досвіду багатьох поколінь є втіленням естетичних, морально-етичних, мистецьких, технологічних, релігійно-космологічних уявлень та здобутків народів, що в різні часи проживали на теренах України. Збереження історико-культурної спадщини, її роль у розвитку громад, туризму, освіті, культурній дипломатії – все це є свідченням рівня розвитку та зрілості суспільства й наочно демонструє прагнення нашої держави до євроінтеграції. Мета статті полягає в аналізі окремих аспектів взаємодії історико-культурної спадщини та національної ідентичності, а також у представленні конкретних практичних кейсів, пов’язаних зі збереженням та промоцією історико-культурної спадщини як важливого джерела формування національної ідентичнос- ті в умовах (ре)інтеграції України у європейський культурний простір та боротьби за свою суб’єктність проти агресії росії. У результаті проведеного дослідження з’ясовано, що питання національної ідентичності з опертям на історико-культурну спадщину особливо актуалізується в періоди серйозних суспільно-політичних випробувань, кризових явищ у житті суспільства та соціуму. На практиці це вилилося у пошук духовних стрижнів в історії та культурі України задля усвідомлення та самоідентифікації й репрезентації як всередині країни, так і на міжнародній арені. Важливим інструментом збереження історико-культурної спадщини є цифровізація надбань у цій царині. У висновках наголошено на тактичній та стратегічній значимості історико-культурної спадщини України для перемоги у російсько-українській війні як війні на виживання й утвердження суб’єктності України та українців у геополітичному масштабі. Встановлено необхідність використання історико-культурної спадщини як дієвого інструменту у боротьбі проти російських історико-культурних наративів та залишків радянських світоглядно-ментальних стереотипів щодо національної, культурної, політичної меншовартості українців. Особливу увагу зосереджено на практичних можливостях історико-архітектурної спадщини та нематеріальної спадщини України.

Посилання

Ukraїner. [Електронний ресурс]. URL: https://www.ukrainer.net/.

Автентична Україна. [Електронний ресурс]. URL: https://authenticukraine.com.ua/.

Бірьова, О. (2023). Історико-культурна спадщина України: цифрові технології збереження та популяризація в умовах воєнних дій. Науково-теоретичний альманах Грані, 26(5), 90–94. doi: https://doi.org/10.15421/1723106.

Бодняк, О., Середа, І. (2023). Василь Рожко: «Тустань – моя колиска цифровізації». Як фортеця стала порятунком для української спадщини під час війни. The Ukrainians, 20 жовтня. URL: https://theukrainians.org/vasylrozhko/.

Бойко, C. (2022). Формування національної ідентичності української молоді в умовах російсько-української війни. Українознавчий альманах, 30, 17-22. doi: https://doi.org/10.17721/2520-2626/2022.30.2.

Борисенко, В., Борисенко, М. (2022). Нематеріальна культурна спадщина українців (регіональний аналіз прояву). Український географічний журнал, 2(118), 73-81. doi: https://doi.org/10.15407/ugz2022.02.073.

Босик, З., Cнігирьова, Л., Телеуця, В. (2017). Нематеріальна культурна спадщина України. Методична розробка. Київ: Український центр культурних досліджень. URL: https://uccs.org.ua/wp-content/uploads/bsk-pdfmanager/2018-08-17_2.pdf.

Валевський, О., Литвиненко, О. (2022). Ситуація у сфері культури: виклики та події. Національний інститут стратегічних досліджень. Центр суспільних досліджень. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2022-04/kultura_vikliki.pdf.

Вербицька, П. (2015). Соціокультурні активи історико-культурної спадщини в українському суспільстві. Historical And Cultural Studies. 1,(1), 37-41. URL: https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/6dae2d7aaa25-41bb-b8d5-28221a3fc29c/content.

Вечерський, В. (2022). Культурна спадщина України. Велика українська енциклопедія [Електронний ресурс]. URL: https://vue.gov.ua/%D0%9A%D1%83%D0%BB%D1%8C%D1%82%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0_%D1%81%D0%BF%D0%B0%D0%B4%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8.

Викрадена спадщина (2024). Війна & санкції [Електронний ресурс]. URL: https://sanctions.nazk.gov.ua/art/stolen/.

Гаврилюк, С., Гаврилюк, О. (2022). Пам’яткоохоронні програми в Україні у 1991–2021 рр.: зміст та реалізація. Літопис Волині. Всеукраїнський науковий часопис. 26, с. 84–89. doi: https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.26.14.

Ганаба, С. (2018). Національно-культурна ідентичність особистості як умова консолідації суспільства. Формування національно-культурної ідентичності особистості у викликах часу. Збірник матеріалів Всеукраїнського круглого столу (до 100-річчя від заснування Кам’янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка). Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка. URL: http://elar.kpnu.edu.ua:8081/xmlui/bitstream/handle/123456789/1563/Formuvannia-natsionalno-kulturnoiidentychnosti-osobystosti-u-vyklykakh-chasu.pdf?sequence=1.

Дитячий еко-майданчик. Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/fun/eko-playground/.

Дослідження. Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/about/skansen/research/.

Конвенція про охорону нематеріальної культурної спадщини (2003). Верховна Рада України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/995_d69#Text.

Культурна спадщина. (2023). Через російську агресію в Україні постраждали 872 пам’ятки культурної спадщини (09.01.2024). Київ: Міністерство культури та інформаційної політики. URL: https://mcip.gov.ua/news/cherez-rosijsku-agresiyu-v-ukrayini-postrazhdaly-872-pamyatky-kulturnoyi-spadshhyny/.

Купрійчук, В. (2018). Роль національної культурної спадщини у формуванні української ідентичності. Формування української ідентичності в умовах сучасних викликів: теоретичні і політичні аспекти, монографія. Київ: НАДУ.

Майстерклас з гончарства. Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/fun/pottery-master-class/.

Матлай, Л. (2014). Історико-культурна спадщина України у цивілізаційному діалозі. Historical And Cultural Studies. 1(1), 45–48. URL: https://ena.lpnu.ua:8443/server/api/core/bitstreams/2e0e8e27-4344-4c41-b0bfa15fb622cc17/content.

Моніторинг спадщини заради відновлення. Результати проектів документування втрат культурної спадщини. [Електронний ресурс]. URL: https://www.heritage.in.ua/#result.

Мотузковий парк «LaZanka». Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/fun/lazanka/.

Нагорна, Л. (2005). Ідентичність національна. Енциклопедія історії України: Т. 3: Е-Й. Київ: Видавництво «Наукова думка», 2005. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Identychnist_nacionalna.

Плєшакова, Л. (2020). Проблеми збереження фондової колекції в музеях під відкритим небом в сучасних умовах. Національний музей народної архітектури та побуту України, 13 липня. [Електронний ресурс]. URL: https://www.pyrohiv.com/activities/problemi-zberezhennya-fondovoi-kolektsii.html.

Повернення «скіфського золота»: Верховний суд Нідерландів став на бік України (2023). Укрінформ, 9 червня [Електронний ресурс]. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-crimea/3720487-povernenna-skifskogo-zolotaverhovnij-sud-niderlandiv-stav-na-bik-ukraini.html.

Поліщук, Р. (2017). Культурна ідентичність як субстанційний чинник формування світогляду українського народу в епоху глобалізації. (Дис. канд. філософ. наук). Львівський національний університет імені Івана Франка, Львів. URL: https://lnu.edu.ua/wp-content/uploads/2017/01/dis_polishchuk.pdf.

Розумний, М. (2016). Виклики національного самовизначення. Київ: НІСД. URL: https://niss.gov.ua/sites/default/files/2016-11/Rozumniy_druk-915a0.pdf.

Стегній, О. (2004). Динаміка просторово-територіальної самоідентифікації населення України. Український соціум, 2(4), 62–74. doi: https://doi.org/10.15407/socium2004.02.062.

У Києві показали частину повернутого в Україну «скіфського золота» (2023). Укрінформ, 28 листопада. [Електронний ресурс]. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-culture/3792969-u-kievi-pokazali-castinu-povernutogov-ukrainu-skifskogo-zolota.html.

Фестиваль «БойЄ». Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.ua/festivals/bojye/.

Фестиваль-табір української середньовічної культури Тустань. Тустань. [Електронний ресурс]. URL: https://tustan.com.ua/.

Шиян, О. (2021). У Тустані розробили віртуальну гру з артефактами середньовічної фортеці. Zaxid.Net, 12 листопада. URL: https://zaxid.net/virtualna_gra_tustani_mozhna_potrapiti_u_fortetsyu_xiv_xv_st_n1530148.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-02

Як цитувати

Тарангул, Л. М., Чернікова, І. В., & Дрогомирецька, Л. Р. (2024). ЗБЕРЕЖЕННЯ ІСТОРИКО-КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ УКРАЇНИ ЯК ЧИННИК НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ. Культурологічний альманах, (1), 147–159. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.18

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ