ГЕРОЇЗАЦІЯ ІНФЕРНАЛЬНОГО ЯК ТЕНДЕНЦІЯ СУЧАСНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.37

Ключові слова:

інфернальність, героїзація, медіакультура, аудіовізуальні твори, неоміфологізм, постмодернізм

Анотація

У статті розглянуто проблематику використання інфернальних образів в сучасних аудіовізуальних формах медіакультури в контексті феномену героїзації. Простежено причини звернення творців аудіовізуальної медійної продукції до героїзації інфернальних істот та виявлено причини привабливості інфернального героя в масовій культурі ХХІ ст. Констатовано, що інфернальний наратив сучасної медіакультури характеризується розвинутою архаїчною структурою. Дослідження виявило, що в представлених у сучасному медіапросторі аудіовізуальних творах спостерігається трансформація традиційних інфернальних образів у контексті руйнування персоніфікованих категорій добра та зла. Представлені в проаналізованих телевізійних серіалах західного виробництва та вітчизняних рекламних відеороликах інфернальні образи подано творцями як естетично привабливі, позитивні та харизматичні. Героїзація інфернального в аудіовізуальних творах сучасної медіакультури – процес, що відбувається в парадигмі неоміфологізму, властивого суспільству початку ХХІ ст. Великою мірою це зумовлено специфікою сприйняття людиною сучасних філософсько-естетичних, інформаційно-комунікаційних, культурних, соціальних та інших тенденцій.

Посилання

Букіна, Н. (2023). Інфернальність віртуального (кібернетичного) світу в сучасному українському літературному кіберпанку. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Сер. : Філологія, 59, 1, 141–145.

Змій, Л. М. (2010). Сучасна медіакультура регіону: проблеми становлення. Вісник Харьковского национального университету імені В. Н. Каразіна, 891, 100–104.

Тиховська, О. М. (2020). Психоаналітичне підґрунтя образів чорта та домовика в міфології Закарпаття. Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Соціальні комунікації, 31(70), 2, 4, 58–65.

Щербинін, С. В. (2013). Особливості демонізації жінки в українській міфологічній традиції. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 95–99.

Allouche, Z. H., O'Donnell, S. J. (7.03.2024). From QAnon to The Sandman: how demons found a place in popular culture. URL : https://theconversation.com/from-qanon-to-the-sandman-how-demons-found-a-place-in-popularculture-193363.

Jung, C. G. (1968). Archetypes and the Collective Unconscious. New York: Bollingen Foundation Inc., 9, 1.

Kellner, D. (2005). Media Culture and the Triumph of the Spectacle. Fast Capitalism, 1, 58–71.

Pelletier, A. W. (12.03.2024). A Century in Dante Research: Morals, Politics, and Philosophy in Dante Alighieri’s Inferno. Thesis. 56 р. URL : https://annamaria.edu/wp-content/uploads/2021/06/Audhinn-Pelletier-Fall-2020.pdf.

Richards, S. L. (2015). From Quotation, through Collage, to Parody: Postmodernism's Relationship with Its Past. Perspectives of New Music, 53, 1, 77–97.

Stroeva, O. (2019). The ‘hero archetype’ in the neo-mythological context of contemporary screen culture. Journal of Flm Arts and Film Studies, 11, 116–126.

Wetters, K. (2014). Demonic history : from Goethe to the present. Northwestern university press, Еvanston, Іllinois.

##submission.downloads##

Опубліковано

2024-05-02

Як цитувати

Голобородько, О. О. (2024). ГЕРОЇЗАЦІЯ ІНФЕРНАЛЬНОГО ЯК ТЕНДЕНЦІЯ СУЧАСНОЇ МЕДІАКУЛЬТУРИ. Культурологічний альманах, (1), 293–297. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.37

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ