РОЛЬ ІДЕОЛОГІЇ У ВІЗУАЛЬНІЙ КУЛЬТУРІ СЬОГОДЕННЯ (НА ПРИКЛАДІ УКРАЇНСЬКОГО КІНЕМАТОГРАФУ)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.37Ключові слова:
візуальна культура, ідентичність, свідомість, інформація, кіно, наративи, ідеологіяАнотація
У сучасному світі візуальна культура відіграє надзвичайно важливу роль. Насамперед вона є джерелом, яке має найбільший вплив на формування суспільної свідомості й ідентичності. Це відбувається завдяки тому, що мислення через візуальні образи є найбільш відповідним сучасній людині. Сприйняття контенту через меми, короткі відео, фото тощо виступає чи не єдиним джерелом отримання інформації, отже, і формування на її основі стійких форм вражень, уявлень чи ідентифікаційних маркерів. Кіно теж можна назвати одним із найвпливовіших елементів цієї культури. Воно не лише відображає реальність, але й активно виражає ідеологічні наративи, які домінують у суспільстві. Українське кіно, проходячи крізь складні історичні та політичні етапи свого формотворення, стало важливим засобом трансляції ідеології, що відображає: національне прагнення, історичну пам’ять і культурні цінності. Мета розвідки полягає в тому, щоби дослідити необхідність і роль ідеології у візуальній культурі, зокрема в українському кінематографі сьогодення. З-поміж головних завдань украй важливим є розкриття сутності впливу ідеологічних аспектів на формування національної ідентичності та суспільних настроїв. Методологія дослідження побудована на аналітиці ситуації українського контексту кіноіндустрії, а також на інтерпретації кінокартин. Наукова новизна полягає в ревізії ситуації українського кіно: аналіз різних жанрів і нових героїв, зокрема жіночих, і необхідність ідеології у зв’язку з новим суспільним запитом. Висновок умотивований аналізом стану українського кінематографу початку 2022 року й усвідомленням українцями необхідності створення власного якісного кіно, яке сприятиме формуванню національної ідентичності та розвитку свідомого суспільства, замість копіювання іноземних культурних трендів.
Посилання
Герасим’юк, О. (2020). Тюремна збірка. Київ, Люта справа. 148 с.
Кіно-Коло (2024). Київ, Видавничий дім Антиквар. 180 с.
Тодосієнко, Є. (2016). «Поводир» і «Плем’я» як відроджена віра в українське кіно. 25 с.
Adorno, Th. (1997). Aesthetic Theory. New York, University of Minnesota. 414 р.