ПРОТИ АНЕСТЕЗІЇ: ЕСТЕТИЧНІ МЕХАНІЗМИ РЕАНІМАЦІЇ ЧУТЛИВОСТІ В УКРАЇНСЬКОМУ МИСТЕЦТВІ ВОЄННОГО ЧАСУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.4.34Ключові слова:
нормалізація, візуальна культура, травма, ідентичність, подієві практики, практика, трансформація, національний культурний простір, колективна пам’ять, образність, мистецтво, художня самосвідомість, перфоманс, символічна цінність, візуальна структура, маргінальність, мовчазне стражданняАнотація
Стаття досліджує потенціал сучасного українського мистецтва як простору для реанімації чутливості, тобто процесу відновлення здатності відчувати, сприймати й осмислювати досвід у ситуації тривалої війни. Вихідною точкою для аналізу є діагноз Сюзан Бак-Морсс щодо «анестезії модерності», коли надлишок візуальних і сенсорних стимулів притлумлює чуттєве сприйняття та підмінює досвід його зображенням. У цьому контексті аналізується, як візуальна культура може діяти як де-анестезійний механізм, який уможливлює утримання події в полі уваги без її спрощення, нормалізації чи витіснення в символічну периферію. Запропонована аналітична рамка поєднує два операційні вектори – номіналізацію (мовне повернення сенсу в умовах виснаження мови й втрати її агентності) та матеріалізацію (тілесне втілення досвіду у формі, що чинить опір абстракції та повторюваному притлумленню). Така перспектива дає змогу простежити, як художні практики реагують на розмивання меж між досвідом і його образом, між подією та її опосередкованими репрезентаціями. На прикладі серії «Repeating Speech» Нікіти Кадана, проєкту ательєнормально «Щирі вітання» та скульптури Марії Куліковської «Простріляний бюст з квітами та гільзами» демонструється, як художні жести реанімують перцептивність: повертають мові здатність означувати, а образу – тілесну вагу, тактильність й етичну присутність. Особлива увага приділяється тому, як жест повтору, зламаність лінії, тілесна матеріальність і сама логіка фіксації сліду перетворюються на інструменти опору десенсибілізації. Розвідка обґрунтовує спроможність візуальної культури в умовах затяжного насильства не лише зберігати пам’ять про подію, а й підтримувати здатність розрізняти, співпереживати та діяти. Такий підхід дає змогу забезпечувати умови, за яких чутливість не згасає, а трансформується в етичну відповідальність.
Посилання
Alexander, J. C. (2004). Toward a theory of cultural trauma. In J. C. Alexander, R. Eyerman, B. Giesen, N. J. Smelser, & P. Sztompka (Eds.), Cultural trauma and collective identity (pp. 1–30). University of California Press.
Barthes, R. (1979). Cy Twombly. In The responsibility of forms (pp. 157–176). Hill and Wang.
Benjamin, W. (1936). The work of art in the age of mechanical reproduction. In H. Arendt (Ed.), Illuminations (H. Zohn, Trans.). Schocken Books (1968).
Berger, P. L., & Luckmann, T. (1966). The social construction of reality: A treatise in the sociology of knowledge. Anchor Books.
Bogutskyi, A. (2025). Sociocultural Practices of the New “Normality”: Adaptation to the Prolonged State of War. Ukrainian Culture: Past, Present, Ways of Development, (50), 302–311.
Buck-Morss, S. (1992). Aesthetics and anaesthetics: Walter Benjamin’s artwork essay reconsidered. October, 62, 3–41.
Butler, J. (1993). Bodies that matter: On the discursive limits of sex. Routledge.
Durkheim, É. (1893). De la division du travail social. Félix Alcan.
Fairclough, N. (1989). Language and power. Longman.
Giddens, A. (1984). The Constitution of Society: Outline of the Theory of Structuration. University of California Press.
Goffman, E. (1974). Frame analysis: An essay on the organization of experience. Harper & Row.
Gundorova, T. (2013). Transit Culture: Symptoms of Postcolonial Trauma. Kyiv: Hrani-T.
Kryvda, N. (2020). Collective Trauma and Group Identity. Kyiv: Kyiv University Press.
Marks, L. U. (2000). The skin of the film: Intercultural cinema, embodiment, and the senses. Duke University Press.
Massumi, B. (2002). Parables for the virtual: Movement, affect, sensation. Duke University Press.
Merleau-Ponty, M. (1962). Phenomenology of perception. Routledge & Kegan Paul.
Ralko, V. (2024). Faces of the Eye. Curatorial Reflections [Exhibition catalogue]. Berlin, p. 11.
Rancière, J. (2000). Le partage du sensible: Esthétique et politique. La Fabrique.
Schuetz, A. (1945). On multiple realities. Philosophy and Phenomenological Research, 5(4), 533–576.
Sewell, W. H. Jr. (1996). Historical events as transformations of structures: Inventing revolution at the Bastille. Theory and Society, 25(6), 841–881.
Simmel, G. (1903). The metropolis and mental life. In D. Levine (Ed.), On individuality and social forms (pp. 324–339). University of Chicago Press (1971).
Verkhovna Rada of Ukraine. (2025). Law of Ukraine “On the Foundations of the State Policy of National Memory of the Ukrainian People” of August 21, 2025, No. 4579-IX. Official Bulletin of the Verkhovna Rada of Ukraine, No. 34. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/4579-20
Нікіта Кадан, Stand with Ukraine, із серії «Repeating Speech», вугілля, папір, 2023. Джерело: bazilik.media
Твомблі, С. (1971). Untitled. Літографія. У Р. Барт (1979). The Responsibility of Forms. Hill and Wang.
Роб Баттерсбі, Ательєнормально, Венеційська Бієнале, травень 2024.
Марія Куликівська (Куліковська), «Простріляний бюст з квітами та гільзами», 2024. Фото: Руслан Сингаєвський.
Бойс, Й. (1963). Fat Chair. У А. Борер (ред.), The Essential Joseph Beuys (обкладинка). Кембридж : The MIT Press. [Courtesy of Katia Rid].
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
