СУЧАСНІ ФІЛОСОФСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ НАУКИ: ФІЛОСОФІЯ ДАНИХ ТА ІНФОРМАЦІЇ

Анотація

Стаття присвячена комплексному філософському аналізу сучасних концепцій філософії даних та філософії інформації як нових розділів філософії науки, що сформувалися внаслідок цифровізації та становлення науки про дані. Проаналізовано концептуальні засади філософії інформації Лучано Флоріді: обґрунтовано фундаментальну ієрархію «дані – інформація – знання», де семантична інформація конституюється як «добре сформовані, змістовні та правдиві дані», а поняття «інфосфера» описує якісно нове онтологічне середовище людського буття. Досліджено герменевтичний підхід до інформації та цифрової етики Рафаеля Капурро: показано, що цифровізація трансформує антропологічне саморозуміння людини, а поняття «мережеві індивідуальності» фіксує нову форму людського буття-у-світі, за якої захист персональних даних стає захистом автономного існування особи. Охарактеризовано концепцію революції даних Роба Кітчина, який розкриває якісну відмінність великих даних від традиційних масивів за критеріями вичерпності, швидкості, різноманітності та реляційності. Розглянуто критичний підхід Д. Бойд та К. Крофорд, які доводять, що аналіз великих даних відтворює наявні соціальні ієрархії та ілюзію об'єктивності. Проаналізовано концепцію засвідчувальної та герменевтичної несправедливості М. Фрікер у застосуванні до алгоритмічних систем: алгоритм, навчений на упереджених даних, систематично знецінює пізнавальні претензії маргіналізованих суб'єктів, що є структурною, а не технічною проблемою. Окремо розглянуто філософію семіокапіталізму Ф. Берарді, в межах якої делегування когнітивних функцій машинам постає симптомом антропологічного зсуву та виснаження суб'єктивності. Визначено філософські імплікації делегування аналітичних функцій системам штучного інтелекту: алгоритми як агенти пізнання не є ціннісно нейтральними, а їхня упередженість потребує осмислення на рівні філософії пізнання, а не лише технічного виправлення. Обґрунтовано, що філософія даних та філософія інформації є необхідними теоретичними рамками для критичного осмислення ролі даних у сучасній науці, суспільстві та формуванні нових форм суб'єктивності.