ФОРМУВАННЯ НАРАТИВУ СТІЙКОСТІ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В МЕДІЙНІЙ РЕПРЕЗЕНТАЦІЇ ВИСТАВКИ «АЛЛА ГОРСЬКА. БОРИВІТЕР»
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.48Ключові слова:
культурна політика, культура воєнного часу, медійна репрезентація, культурний наратив, виставкові практики, Алла Горська, культурна пам’ятьАнотація
Досліджено медійну репрезентацію виставки «Алла Горська. Боривітер» як інституційної практики культурної політики воєнного часу. Мета статті полягає у з’ясуванні того, як виставковий проєкт і пов’язане з ним медійне висвітлення беруть участь у формуванні наративу стійкості української культури в умовах повномасштабної російсько-української війни. Емпіричну базу дослідження становить корпус із 54 медійних текстів, опублікованих у березні – травні 2024 року як реакція на виставку. Методологічну основу роботи становлять культурологічний аналіз, наративний підхід, інституційна перспектива, елементи герменевтичного тлумачення, категоріального контент-аналізу, лексичного та дискурсивного аналізу. Теоретичну рамку формують підходи до культурної пам’яті, культурної травми та наративного впорядкування досвіду. У статті визначено основні смислові блоки наративу стійкості: воєнну актуалізацію виставки, історичну тяглість між радянськими репресіями та сучасною російською агресією, риторику втрати й незнищенності, сакралізацію постаті Алли Горської, державницький вимір культури та мотив обраної української ідентичності. З’ясовано, що медійна репрезентація виставки не лише інформує про мистецьку подію, а й конструює її суспільне значення, вписуючи біографію художниці та спадщину шістдесятництва в ширший контекст культурної пам’яті, травматичного досвіду й символічної мобілізації. Показано, що жанрово-часова динаміка висвітлення рухається від новинної фіксації воєнно-історичної рамки до аналітичного осмислення постаті художниці та легітимації виставки через суспільний резонанс. Обґрунтовано, що в умовах війни виставка функціонує як механізм культурної пам’яті, публічного смислотворення та символічного самоствердження української спільноти.
Посилання
Гусак Д. (2024). Культурний туризм в умовах російсько-української війни. Літопис Волині, 30, 131–134. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2024.30.21.
Ковальова Н., Левченко В. (2024). Українське образотворче мистецтво у сучасному виставковому проекті: досвід спротиву. Δόξα / Докса, 1(41), 187–201. https://doi.org/10.18524/2410-2601.2024.1(41).316171.
Малімон В. І. (2022). Пріоритети державної культурної політики України в умовах війни. Наукові перспективи, 7(25), 152–165. https://doi.org/10.52058/2708-7530-2022-7(25)-152-165.
Федорків О. П., Касьяненко К. М., Бойко В. А. (2024). Аналіз культурних наративів у витворах мистецтва для дослідження українсько-російських відносин. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 3, 46–52. https://doi.org/10.32461/2226-3209.3.2024.313266.
Шевель І. (2024). Культурний конфлікт під час війни: соціокультурний дискурс українського опору. Питання культурології, 44, 43–53. https://doi.org/10.31866/2410-1311.44.2024.318700.
Шмандровський А. С. (2025). Формування культурної стійкості та національної ідентичності через інститути громадянського суспільства. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, 2, 194–199. https://doi.org/10.32461/2226-3209.2.2025.338927.
Alexander, J. C. (2004). Toward a theory of cultural trauma. In J. C. Alexander, R. Eyerman, B. Giesen, N. J. Smelser, & P. Sztompka (Eds.), Cultural trauma and collective identity (pp. 1–30). University of California Press.
Assmann, J. (2008). Communicative and cultural memory. In A. Erll & A. Nünning (Eds.), Cultural memory studies: An international and interdisciplinary handbook (pp. 109–118). De Gruyter.
Graf, S. (2024). Instant memories of the Russian war against Ukraine: Mapping the virtual Meta History: Museum of War. Memory, Mind & Media, 3. https://doi.org/10.1017/mem.2024.5.
Kharkhun, V. (2025). Warring memory: Exhibiting the Russo-Ukrainian war in Ukraine’s national museums.
Nationalities Papers, 1–25. https://doi.org/10.1017/nps.2025.10089.
Olzacka, E. (2021). The role of museums in creating national community in wartime Ukraine. Nationalities Papers, 49(6), 1028–1044. https://doi.org/10.1017/nps.2020.39.
Olzacka, E. (2024). The development of Ukrainian cultural policy in the context of Russian hybrid aggression against
Ukraine. International Journal of Cultural Policy, 30(2), 141–157. https://doi.org/10.1080/10286632.2023.2187053.
Ricoeur, P. (1984). Time and narrative (Vol. 1). University of Chicago Press.
Ricoeur, P. (1994). Oneself as another. University of Chicago Press.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
