СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕКВІЗОВАНИХ ПАМ’ЯТОК КУЛЬТУРНОЇ СПАДЩИНИ В УКРАЇНІ (НА ПРИКЛАДІ РИМО-КАТОЛИЦЬКОЇ ЦЕРКВИ)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.3Ключові слова:
Римо-католицька церква, пам’ятки культурної спадщини, державно-церковні відносини, реституціяАнотація
У статті досліджується процес повернення реквізованих радянською владою колишніх культових приміщень Римо-католицької церкви. Визначено стан і динаміку цього процесу. Окреслено шляхи та механізми реституції в сучасних умовах. Проаналізовано ключові проблеми та чинники, що сповільнюють проведення політики реституції в незалежній Україні. Зазначається, що внесені до законодавства положення щодо повернення релігійним організаціям майна потребують доопрацювання, уточнення та чіткого визначення форм і порядку. Наголошується, що неврегульованість цієї проблеми часто породжує майнові суперечки між релігійними організаціями, які мають тенденцію переростати в гострі протистояння. Підсумовано, що процес повернення церковного майна має й надалі залишатися об’єктом державної уваги для сприяння гармонійному розвитку державно-церковних відносин.
Посилання
Бондаренко, В. (2007). Реституція церковної власності: причини сповільнення та альтернатива розвитку і завершення. Реституція церковного майна: міжнародний та вітчизняний досвід. Збірник наукових матеріалів. Комітет України у справах національностей та релігій, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ. С. 5–8.
Бондаренко, В. (2020). Церкви і релігійні організації України у 2001 р. Довідник / Державний комітет України у справах релігій. Київ.
Державний архів Рівненської області (ДАРО), ф. Р-204, оп. 12, спр. 138.
Dzwonkowski, R. (1997). Kościol Katolicki w ZSRR, 1917–1939: zaryshistorii. Lublin.
Електронна петиція № 41/005649–23еп «Передача костелу Св. Миколая в м. Київ релігійній громаді РКЦ». URL: https://petition.kmu.gov.ua/.
Єленський, В. (2002). Релігія після комунізму. Релігійно-соціальні зміни у процесі трансформації центрально- і східноєвропейських суспільств: фокус на Україну. Київ.
Закон України «Про свободу совісті та релігійні організації» № 987–ХІІ від 23 квітня 1991 р. URL: http://zakon2.rada.gov.ua/.
Звернення єпископа В. Кривицького. URL: http://www.nicolasparish. org.ua/.
Звіт про забезпеченість церков і релігійних організацій України культовими будівлями та приміщеннями, пристосованими під молитовні, станом на 1 січня 2017 р. URL: https://www.irs.in.ua/ua/.
Звіт про забезпеченість церков і релігійних організацій України культовими будівлями та приміщеннями, пристосованими під молитовні, станом на 1 січня 2018 р. URL: https://zakon.rada.gov.ua/.
Інтерв’ю архієпископа М. Мокшицького. URL: http://www.tvp.pl/.
Інформаційний звіт Державного комітету України у справах національностей та релігій «Про стан і тенденції розвитку релігійної ситуації та державно-конфесійних відносин в Україні». URL: https://www.irs.in.ua/.
Колодний, А. (2013). Проблеми реституції і збереження історико-культурних цінностей. Українське релігієзнавство. Вип. 65. С. 124–127.
Наварро-Валльс, Х. (2001). Папа переживає реальність, про яку мріяв багато років. Парафіяльна газета. Вип. 17–18. С. 9.
Новиченко, М. (2007). Повернення церковного майна як пріоритет державної політики щодо релігії та церкви. Пріоритети державної політики у галузі свободи совісті: шляхи реалізації. Збірник наукових матеріалів Державного комітету України у справах національностей та релігій, Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова. Київ. С. 69–70.
Податкова вимагає в одеських католиків майже мільйон гривень за храм на Гаванній. URL: http://dumskaya.net.
Решетніков, Ю. (2013). Повернення колишнього церковного майна: український і зарубіжний досвід. Ефективність державного управління. Вип. 34. С. 82–85.
Рибачук, М., Білоус, О. (2003). Проблема реституції церковного майна. Політичний менеджмент. Вип. 3. С. 82–91.
Центральний державний архів вищих органів влади та управління України (ЦДАВО України), ф. 4648, оп. 2, спр. 449.
Чому костел Святого Миколая досі не повернули католикам. URL: https://df.news/.
