КОНЦЕПЦІЯ ЕСТЕТИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КУЛЬТУРОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ

Автор(и)

  • Тетяна Сергіївна Дорошенко Національна академія керівних кадрів культури і мистецтв https://orcid.org/0009-0003-4388-0175

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.4.36

Ключові слова:

творчість, мистецтво, трансцендентальність, переживання, кваліа, естетичний інтелект

Анотація

У роботі досліджено та проаналізовано поняття «естетичний досвід» та його осмислення через філософські категорії (кваліа, переживання, трансцендентальність), а також зосереджено увагу на формуванні поняття естетичного інтелекту як категорії, що інтегрує чуттєве сприйняття й раціональне осмислення творів мистецтва. Методологічну основу становлять аксіологічний та феноменологічний підходи, що розроблені в роботах провідних філософів – І. Канта, Т. Адорно, М. Гайдеггера, У. Еко, Г. Гумбрехта. Окрему увагу приділено координатному підходу, що описаний у праці «Філософії творчості» сучасного українського філософа Валерія Сіверса. У статті обґрунтовується, як поняття «естетичний інтелект» виявляє себе як здатність індивіда поєднувати досвід споглядання мистецтва з трансцендентальним переживанням і культурним смислотворенням. Розкрито взаємозв’язок понять «переживання», «кваліа», «трансцендентальність» і «мистецтво» в контексті сучасного мислення. Концепція естетичного інтелекту передбачає здатність людини сприймати, аналізувати, інтерпретувати та створювати мистецтво. Результат дослідження в тому, що естетичний інтелект – це спосіб мислення, через яке індивід може зробити перехід від зовнішнього до внутрішнього й назад, чим здобути естетичний досвід через мистецтво, яким він може поділитися з іншими індивідами (спостерігачами). Естетичний інтелект можна визначити як синтетичну здатність людини поєднувати чуттєво-емоційне переживання із символічним осмисленням (у нашому випадку) – з інтерпретацією творів мистецтва.

Посилання

Адорно, Т. (2002). Теорія естетики. Київ : Основи. 518 с.

Бергсон, А. (2010). Творча еволюція. Київ : Видавництво Жупанського. 316 с.

Гумбрехт, Г. У. (2019). Розладнаний час. Харків : IST Publishing. 104 с.

Єрмоленко, В. (2023). Ерос і Психея. Кохання і культура в Європі. Львів : Видавництво Старого Лева. 496 с.

Кант, І. (2007). Естетика. Львів : Аверс. 360 с.

Кант, І. (2007). Критика естетичної здатності судження. Львів : Аверс. С. 212 с.

Кашуба-Вольвач, О. (2012). Давид Бурлюк: фактура живопису. Актуальні проблеми мистецької практики і мистецтвознавчої науки, 4, 96–100.

Сіверс, В. А. (2017). Філософія науки : навч. посіб. Київ : НАКККіМ. 144 с.

Сіверс, В. А. (2023). Філософія творчості : підручник. Київ : НАКККіМ. 292 с.

Сіверс, В. А. (2024). Методологія ціннісного координатного підходу в моделі альтернативного розуміння свідомості. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв, № 1, 49–55.

Сільваші, Т. (2020). Дерево Одіссея. Київ : ArtHuss. 288 с.

Спінєєва, О. В. (2012). Естетичний досвід як накопичення естетичних переживань. Духовність особистості: методологія, теорія і практика, Вип. 2, 160–166.

Харарі, Ю. Н. (2024). Sapiens: Людина розумна. Коротка історія людства. Київ : BookChef. 544 с.

Bertinetto, A. (2025). Aesthetic Habits in Performing Arts. Philosophies, 10(1), 11. https://doi.org/10.3390/ philosophies10010011

Carbon, C. C. (2023). About the need for a more adequate way to get an understanding of the experiencing of aesthetic items. Behavioral Sciences, 13(11), 907. https://doi.org/10.3390/bs13110907

Matteucci, G. (2022). On Some Epistemological Advantages of the Notion of “Intervenient Aesthetic Field”. Philosophies, 7(1), 17. https://doi.org/10.3390/philosophies7010017

Eco, U. (2010). History of Beauty. New York : Rizzoli. 404 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-26

Як цитувати

Дорошенко, Т. С. (2025). КОНЦЕПЦІЯ ЕСТЕТИЧНОГО ІНТЕЛЕКТУ В КУЛЬТУРОЛОГІЧНОМУ ДИСКУРСІ. Культурологічний альманах, (4), 325–333. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.4.36

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ