ТРАНСФОРМАЦІЯ КОНЦЕПТУ РІВНОСТІ В ОПОДАТКУВАННІ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ БІБЛІЙНИХ ТЕКСТІВ ТА ПОДАТКОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ

Анотація

У статті здійснюється комплексне міждисциплінарне дослідження змісту та еволюції принципу рівності усіх платників податків перед законом, а також недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. Актуальність роботи обумовлена необхідністю пошуку фундаментальних ціннісних орієнтирів для реформування податкової системи України в умовах правової трансформації. Авторами проведено паралелі між сучасними нормативно-правовими конструкціями та аксіологічними засадами християнської етики, що дозволило виявити генетичне коріння ідей справедливості та неупередженості у фінансових правовідносинах. У межах дослідження проаналізовано положення Конституції України та Податкового кодексу України у зіставленні з міжнародними антидискримінаційними стандартами та біблійною герменевтикою. Шляхом аналізу П’ятикнижжя (Вихід, Числа) детерміновано зміст категорії формальної рівності в оподаткуванні, де інститут фіксованого „викупу за душу” виступав інструментом подолання соціальної ієрархічності та підкреслював рівноцінність кожного суб’єкта в системі загальнодержавних зборів. Водночас через аналіз новозавітних настанов Апостола Павла обґрунтовано концептуальний перехід до моделі дистрибутивної справедливості та принципу «рівномірності», що виступає прообразом сучасного оподаткування за платоспроможністю. Наукова новизна роботи полягає в обґрунтуванні того, що податкова недискримінація постає не лише як техніко-юридичний інструмент регулювання ринку, а як метаюридична гарантія онтологічної рівноцінності кожної особи у її взаємовідносинах із суб’єктами владних повноважень. Доведено, що біблійний принцип «незважання на особу» є етичним запобіжником фіскальному свавіллю та вибірковому наданню преференцій. Зроблено висновок, що інтеграція духовних цінностей у правосвідомість платників податків та представників державних органів влади є необхідною умовою для забезпечення легітимності фіскального тиску та зміцнення довіри до інститутів публічної влади