ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЙНИЙ ЗМІСТ ГЕНДЕРНОЇ ІДЕОЛОГІЇ: ВІД ТЕОРІЇ ДО ПРАКТИКИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.46Ключові слова:
філософія, гендер, релігія, гендерна ідеологія, фемінізм, світові релігії, суспільствоАнотація
Дослідження презентує науковий аналіз філософсько-релігійного змісту гендерної доктрини, оглянутий крізь фокус гендерного висловлювання, а також його практичних проявів у теперішньому часі: навчанні, культурі, засобах масової інформації та суспільній стратегії. Вивчення ґрунтується на сучасних філософських, соціологічних та релігієзнавчих концепціях стосовно осягнення гендеру, а також на ідеї дискурсивного аналізу, що дає змогу окреслити семантичні структури, механізми творення та перетворення гендерного дискурсу у різних соціокультурних діях. Методичну основу дослідження складає сукупність сучасних наукових підходів: філософський підхід, релігієзнавчий підхід, дискурсивний аналіз, соціологічний та культурологічний погляди. Результати досліджень вказують, що філософсько-духовна суть гендерної доктрини утворюється завдяки злагоді культурних, суспільних та віросповідних оповідей, котрі чинять вплив на зведення гендерної оповіді у нинішньому соціумі. Досліджено теоретично-світоглядні основи гендерної доктрини. Вивчено головні теоретичні ідеї гендерної самобутності: природничий, суспільний та світоглядний погляди. Виявлено світоглядні полеміки стосовно волі самовияву, етичних проблем та суспільної рівності у межах гендеру. Проаналізовано позиції провідних світових віросповідань щодо особи чоловіка і жінки, статевих функцій та їх перетворення у сучасному соціумі. Практична цінність дослідження полягає у всебічному сполученні світоглядно-духовного аналізу гендерної доктрини з вивченням її дієвих проявів у теперішньому соціумі. Зокрема, вперше теоретично-філософський розгляд (морально-етичні та сутнісні аспекти категорії) злучається із сакральним підґрунтям (усталені світові віросповідання: християнство, іслам, буддизм, індуїзм).
Посилання
А. (2024). Гендерні практики міжнародного досвіду. Humanities Studies, 18(95), 9–17. https://doi.org/10.32782/hst-2024-18-95-01.
В Укрінформі презентували дослідження із впровадження гендерної рівності у сфері освіти. 2024. URL: https://www.ukrinform.ua/rubric-society/3939162-v-ukrinformi-prezentuvali-doslidzenna-iz-vprovadzenna-gendernoi-rivnostiu-sferi-osviti.html.
Виборчий кодекс України 396-IX від 31.12.2023. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/396-20.
Гендерна рівність у медіа: ключ до успіху суспільства. 2024. URL: https://webportal.nrada.gov.ua/gendernarivnist-u-media-klyuch-do-uspihu-suspilstva/.
Доценко, Є. (2024). Світоглядний сенс гендерної нерівності: філософсько-правовий вимір. Вісник НЮУ імені
Ярослава Мудрого. Серія: Філософія, філософія права, політологія, соціологія, 3(62). https://doi.org/10.21564/2663-5704.62.310724.
Кисильова, К. В. (2023). Проблематика гендерних стереотипів сучасного суспільства: питання теорії і практики. Наукові записки, 14, 238–243. DOI: 10.36550/2522-9230-2023-14-238-243.
Холод, Ю.А. (2025). Історичні витоки ідеї гендерної рівності. Науковий вісник Ужгородського національного університету, 89(1), 176–182. https://doi.org/10.24144/2307-3322.2025.89.1.23.
Шкурко, Н. В. (2019). Гендерний вимір української політики. Вісник Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого. Серія: філософія, філософія права, політологія, соціологія, 2(41), 173–185. URL: https://europub.co.uk/articles/-A-575001.
Ярема, М. (2021). Теорія гендеру як заперечення гідності людини. Науково-теоретичний альманах Грані, 24(11), 5–13. https://doi.org/10.15421/1721102.
Amery, F. (2025). ‘Gender critical’ feminism as biopolitical project. Sexualities. 28(3), 1239–1253. https://doi.org/10.1177/13634607241257397.
Araki, S., & Olivos, F. (2024). Low income, ill-being, and gender inequality: Explaining cross-national variation in the gendered risk of suffering among the poor. Social Indicators Research, 174.1: 157–220. URL: https://link.springer.com/article/10.1007/s11205-024-03358-z.
Bethany, R. S. (2025). A Reconstruction of Gender: Implications of Social Construct and Gender Structure Theories.
Dignity: A Journal of Analysis of Exploitation and Violence, 10(1), 5. https://doi.org/10.23860/dignity.2025.10.01.05.
Chen, L., Wu, K., Du, H., King, R. B., Chen, A., Li, T., & Chi, P. (2023). Less equal, less satisfied? Gender inequality hampers adults’ subjective well-being via gender-role attitudes. Sex Roles, 89(11), 718–730. https://link.springer.com/article/10.1007/s11199-023-01392-8.
Dr. Sharma, S.,Dr. Tewari, K. K. (2024). Gender, Sexuality and Religion: A Comparative Analysis of Major Religions. Cuest.fisioter, 53(3), 5992–6009. https://doi.org/10.48047/cw2sda72.
EU logs lowest gender gap in cultural employment in 2024. 2025. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/web/productseurostat-news/w/ddn-20250708-3.
Exall, M. (2025). Moral realism, ‘Gender ideology’, and trans+ rights. The Heythrop Journal. 66(4): The church and ‘gender theory’: theory, rhetoric, practiceJul, 329–410. https://doi.org/10.1111/heyj.14448.
Feminist Theories on Socialisation: Challenging Patriarchy through Gender Roles. 2024. URL: https://socio.health/gender-and-society/feminist-theories-challenging-patriarchy-gender-roles/.
Gender equality in the EU: overview and key trends. 2025. URL: https://ec.europa.eu/eurostat/statistics-explained/index.php.
Gondal, A. Q., & Hatta, Z. (2024). Religion and Gender Studies: Examining the Intersection. Journal of Development and Social Sciences, 5(1), 302–310. https://doi.org/10.47205/jdss.2024(5-I)28).
Mason, E. C., Moro, V. (2025). Judith Butler and Marxism. The Radical Feminism of Performativity, Vulnerability, and Care. https://doi.org/10.5771/9781538196281.
Nugroho, R. D., Andaryuni, L. (2025). The Gender in Religious Discourse. IJoASER, 8(1), 407–414. https://doi.org/10.33648/ijoaser.v8i1.894.
Olivos, F., Sun, Yu., Ho, L.-S. (2026). The structural fit of personal gender beliefs: A cross-national analysis of its implications for life satisfaction. Social Science Research. 135, 103308, ISSN 0049-089X. https://doi.org/10.1016/j.ssresearch.2026.103308.
Pajnik, M., Kuhar, R., & Smrdelj, R. (2026). ‘Gender ideology’ as the master frame: transversal instrumentalization of equality politics by mechanisms of regularity. Innovation: The European Journal of Social Science Research, 1–18. https://doi.org/10.1080/13511610.2026.2618082.
Richardson, K. (2025). The Metaphysics of Gender and the Gender Binary. Feminist Philosophy Quarterly, 11(1).DOI: 10.5206/fpq/2025.1.18639.
Slotiuk, P. (2023). Gender as a Reflection of the Crisis of the Disciplinary Society. Грані, 26(2), 31–41. https://doi.org/10.15421/172323.
Storozhuk, S. V., & Hoyan, I. M. (2017). Gender equality as a modern phenomenon. Anthropological Measurements of Philosophical Research, (11), 71–83. https://doi.org/10.15802/ampr.v0i11.105481.
Vlasova, O. (2024). Feminism and Realization of Gender Subjectivation in the Theoretical Field of Metamodernity.Critical Gender Studies Journal / Revista Crítica de Estudios de Género, 1(2), 1–8. DOI: 10.21659/cgsj.v1n2.09.
Where women work: female-dominated occupations and sectors. 2023. URL: https://ilostat.ilo.org/where-womenwork-female-dominated-occupations-and-sectors/.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
