THE IDEA OF A NATIONAL CHURCH AS A KEY ELEMENT OF UKRAINIAN SELF-IDENTIFICATION

Authors

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.1

Keywords:

national church, religious identity, nation-building, state-building, national identity, confessional differences

Abstract

The article analyses the role of the national church in Ukrainian society, in particular, its impact on the processes of nation-building and state-building. In the modern Ukrainian context, religion is an important element in the formation of national identity, which is especially relevant during socio-political transformations and periods of crisis in state institutions. The study focuses on the activities of the Orthodox Church of Ukraine (OCU) and the Ukrainian Greek Catholic Church (UGCC), which contribute to strengthening public trust and social stability. These religious institutions provide Ukrainians with a sense of unity and support in the face of political instability, playing the role of a stable moral authority. The paper uses a comprehensive approach, including historical analysis, sociological research and content analysis, to reveal the evolution of the perception of religion in Ukrainian society. After gaining independence in 1991, the church began to occupy an important place among social institutions, as due to the weakness of state structures, it became a source of moral support, a symbol of national unity and a reliable support in times of crisis. Sociological surveys show a high level of trust in religious institutions among Ukrainians, which has remained steadily high for more than two decades, while trust in political and legal structures has been steadily declining. The study also raises the question of the possibility of using the religious factor in public policy. Religion is able to consolidate society around common values, but its use for political purposes requires a cautious approach, as confessional differences can lead to social conflicts. It is also pointed out that the unification of the OCU and the UGCC into a single national church could help strengthen Ukrainian statehood and national identity, providing an additional impetus for international recognition of the Ukrainian church. Such a union could strengthen spiritual ties between the regions of Ukraine, which is important in the context of current external and internal challenges. The national church, as a symbol of unity and historical continuity, can serve as a basis for creating a common cultural and political platform. At the same time, it is noted that the role of religious institutions in nation- and statebuilding processes should be carefully considered so as not to exacerbate existing confessional differences.

References

Religiosity, trust in the Church, confessional affiliation and inter-church relations in Ukrainian society (November, 2023). URL: https://razumkov.org.ua/en/news/religiosity-trust-in-the-church-confessional-affiliation-and-inter-churchrelations-in-ukrainian-society-november-2023.

Андерсон, Б. (2020). Уявлені спільноти: Роздуми про походження та поширення націоналізму. У читанці The New Social Theory Reader. С. 282–288. Routledge.

Андрєєва, О. (2009). Перспектива конструктивістської парадигми націєтворення в Україні. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса Національної академії наук України, Вип. 43, С. 322–329. Відновлено з https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2018/07/andrieieva_perspektyva.pdf.

Боровик, М. (2020). Хто створив «радянські нації»? (теоретико-історіографічні нотатки). Український історичний журнал, № 2, С. 169–186. https://doi.org/10.15407/uhj2020. 02.169.

Василенко, В., Голубчик, Г. (2023). Конструктивістська теорія націєтворення: український аспект. Науково-теоретичний альманах «Грані». Вип. 26 (6). С. 71–78.

Головаха, Є. (2008). Терни на шляху євроінтеграції українського суспільства. Вісник Національної академії наук України. № 10. С. 33–45. URI: http://dspace.nbuv.gov.ua/handle/123456789/3295.

Грушевський, М. (1954). Історія України-Руси. Т. І : До початку XI віку, 3-є вид., 173–174, прим. 6. Донцов, Д. (1926). Націоналізм. URL: http://kyiv-heritage-guide.com/sites/default/files/%D0%94%D0%9E%D0%9D%D0%A6%D0%9E%D0%92%201)%20%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D0%B7%D0%BC%20(1926)%20215%D1%81.pdf.

Іларіон, М. (1982). Українська церква. Нариси з історії української православної церкви (у 2 т.). 2-е попр. і доп. вид. / за ред. прот. Ст. Ярмуся. Вінніпег. 366 c.

Калакура, Я., Рафальський, О., Юрій, М. (2015). Українська культура: цивілізаційний вимір. Київ : ІПіЕНД ім. І.Ф. Кураса НАН України. 496 с.

Касьянов, Г. (1999). Теорії нації та націоналізму. (Монографія). Київ. 352 c.

Колодний, А. (2002). Національна церква як вияв національної ідентичності: український контекст. Релігійна свобода. № 6. С. 21–26. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0001019367.

Колодний, А. (2015). Майдан як осереддя Української громадянської релігії. Українське релігієзнавство. Вип. 74–75. С. 222–243. URL: http://jnas.nbuv.gov.ua/article/UJRN-0000813651.

Кочан, Н. (2011). Державотворення і релігійний чинник: український досвід. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса Національної академії наук України. № 5. С. 310–320. URL: https://ipiend.gov.ua/wpcontent/uploads/2018/07/kochan_dergavotvorennia.pdf.

Кочан, Н. (2012). Дилема сучасного українського націєтворення: деякі теоретико-методологічні аспекти проблеми. Наукові записки Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса Національної академії наук України. Спеціальний випуск (2012). С. 169–186. URL: https://ipiend.gov.ua/wp-content/uploads/2020/02/kochan_dylema.pdf.

Липинський, В. (1954). Листи до братів-хліборобів: про ідею і організацію українського монархізму: писані 1919–1926 р. C. 471.

Ломачинська, І., Алєксєєнко, О. (2023). Релігійна ідентичність як засіб маніпулювання в консцієнтальних війнах сучасності. Актуальні проблеми філософії та соціології. 43. С. 53–58. https://doi.org/10.32782/apfs.v043.2023.9.

Оцінки громадянами соціально-економічної ситуації та соціально-економічної політики влади, соціальне самопочуття громадян (вересень 2024 р.) URL: https://razumkov.org.ua/napriamky/sotsiologichni-doslidzhennia/otsinkygromadianamy-sotsialnoekonomichnoi-sytuatsii-ta-sotsialnoekonomichnoi-polityky-vlady-sotsialne-samopochuttiagromadian-veresen-2024r.

Паславський, І. (1994). Між Сходом і Заходом. Нариси з культурно-політичної історії Української Церкви. Львів. 144 c.

Сміт, Е. (1994). Національна ідентичність. Київ. 224 с.

Филипович, Л. (2016). Релігійні ідентичності в Україні: постановка проблеми. Українське релігієзнавство. Вип. 80. С. 47–52.

Химка, І. (1993). Греко-католицька церква і українське національне відродження у Галичині 1772–1918. Львів, С. 73–108.

Яроцький, П. (2017). Реформація: європейська домінанта і українська ідентичність протестантизму. Релігія та соціум. № 2. С. 17–32.

Published

2024-12-30

How to Cite

Alekseenko О. В. (2024). THE IDEA OF A NATIONAL CHURCH AS A KEY ELEMENT OF UKRAINIAN SELF-IDENTIFICATION. Культурологічний альманах, (4), 4–13. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.1

Issue

Section

RELIGIOUS STUDIES