CULTURAL AND EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF THE UKRAINIAN DIASPORA AS CENTRES OF UKRAINIAN IDENTITY IN THE 20–30S OF THE 20TH CENTURY (BASED ON MATERIALS OF THE EMIGRATION MAGAZINE “TRYZUB”)

Authors

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.15

Keywords:

Ukrainian diaspora, national identity, cultural centers, scientific activity, educational institutions

Abstract

The article analyzes the role of cultural and educational institutions of the Ukrainian diaspora in the 20s and 30s of the twentieth century as centers of preservation of national identity. During this period, Ukrainians who were forced to emigrate due to political and social upheavals faced challenges in preserving their culture and national consciousness. The article examines how, in the difficult conditions of exile, the Ukrainian diaspora created cultural and educational centers that became centers for the revival of national memory and the maintenance of Ukrainian identity. Based on the materials of the emigration publication “Tryzub”, the author traces the activities of various educational, scientific, and cultural institutions that functioned outside Ukraine and played a key role in the formation of the national community. The author analyzes the impact of cultural initiatives on the consolidation of the Ukrainian diaspora. The author examines measures to popularize Ukrainian culture in Europe, the organization of scientific meetings, lectures, emigrant congresses, and the publication of scientific works in Ukrainian and other languages. A significant place is occupied by an analysis of the activities of educational institutions that have become centers of intellectual and cultural activity. The activities of these institutions helped unite Ukrainians around common national values, supported cultural heritage, ensured scientific development, and educated new generations in the spirit of patriotism. These examples show that even in the difficult conditions of emigration, education and science remained important priorities for Ukrainians, contributing to the preservation of national consciousness and preparation for the restoration of statehood. The article concludes that cultural and educational initiatives were important for sustaining the Ukrainian nation in the face of dispersion, emphasizing that these centers served as important tools for preserving national memory and identity. In this context, the author emphasizes the unique role of the emigration publication “Tryzub”, which not only documented events but also shaped the information space of the Ukrainian diaspora, contributing to the spread of the national idea and uniting the community around common ideals.

References

Відбувся перший Конгрес українського жіноцтва. Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського. URL: http://www.nbuv.gov.ua/node/4160.

Д. С. (1926). Наші школи. Тризуб. Ч. 12 (12). С. 10–13.

Кравченко, О. Л. (2014). Сучасна українська еміграція та її завдання С. Петлюри як джерело вивчення української видавничої справи 20-х рр. ХХ ст. Наукові записки Інституту журналістики. Т. 54. С. 282–285.

Кілька слів про історію Пласту у Франції. Історичний пластовий блог. URL: https://100krokiv.info/2017/10/kilka-sliv-pro-istoriyu-plastu-u-frantsiji/.

Ключковська, І. Фактори збереження національної ідентичності українців Франції URL: https://miok.lviv.ua/?p=375.

Кононенко, Х. (1926). Вражіння з Канади. Тризуб. Ч. 21 (21). С. 6–11.

Лотоцький, О. (1925). Наші видавництва. Тризуб. Ч. 9 (9). С. 14–17.

Лотоцький, О. (1925). Наші школи. Тризуб. Ч. 6 (6). С. 10–12.

Мартинюк, І. (1939). Праліс шумить (лист з Парагваю). Тризуб. Ч. 34-35 (684-685). С. 24–25.

Науменко, К. Є. (2007). КАЛІШ, табір для інтернованих вояків Армії УНР 1920–1924. Енциклопедія історії України: Т. 4: Ка-Ком / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін.; НАН України. Інститут історії України. К.: Наукова думка, 528 с.: іл. URL: http://www.history.org.ua/?termin=Kalish.

Нечай, С. (1939). Пласт на чужині. Тризуб. Ч. 14–15 (664-665). С. 11–15.

Пересунько, Т. Залюблений у мистецтво головнокомандувач. Локальна історія. URL: https://localhistory.org.ua/texts/statti/zaliublenii-u-mistetstvo-golovnokomanduvach/.

Присутній. (1926). Свято української культури в Кракові (лист із Польщі). Тризуб. Ч. 14 (14). С. 20–21.

Піскун, В. М. (2009). С. Петлюра як політичний лідер УНР в умовах еміграції: міжнародний і український контексти. Український історичний журнал. № 3. С. 4–14.

Суший, О. В. Культурно-символічні засади національної ідентичності URL: https://bit.ly/3xVJzdN.

Тимошик-Сударикова, А. М. (2012). Редакційна політика паризького журналу «Тризуб» (1925–1940 рр.) : дис. … канд. наук із соц. комун. : 27.00.04. Київ : КНУ, 384 с.

Український науковий інститут в Берліні. (1927). Тризуб. Ч. 7 (65). С. 12–15.

Українська жінко! (1934). Тризуб. Ч. 18 (424). С. 11–12.

Х. Шкільництво в українській станиці в Каліші. (1939). Тризуб. Ч. 9 (659). С. 17–18.

Хміль, О. Видавнича діяльність українських осередків у Франції, Чехословаччині, Німеччині у рецепції журналу Тризуб. URL: https://www.lsl.lviv.ua/wp-content/uploads/Z/Z2015/JRN/PDF/26.pdf

Яблонський, В. М. (2021). Діяльність державного центру УНР в екзилі (1920-1992 рр.) : дис. … докт. істор. наук : 07.00.01. Київ : Інститут історії України НАН України, 486 с.

Published

2024-12-30

How to Cite

Karabardin А. В. (2024). CULTURAL AND EDUCATIONAL INSTITUTIONS OF THE UKRAINIAN DIASPORA AS CENTRES OF UKRAINIAN IDENTITY IN THE 20–30S OF THE 20TH CENTURY (BASED ON MATERIALS OF THE EMIGRATION MAGAZINE “TRYZUB”). Культурологічний альманах, (4), 127–135. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.15

Issue

Section

HISTORY AND ARCHAEOLOGY