ДОСВІД ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ АКТОРІВ В УМОВАХ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.41Ключові слова:
акторська майстерність, дистанційне навчання, дисципліни, мистецтво, мистецька освіта, студент, театральна студія, сценічна моваАнотація
Одним із трендів розвитку системи освіти є використання дистанційного навчання – сучасних телекомунікаційних технологій, комп’ютерних мереж та систем безпосереднього телевізійного мовлення. Світова пандемія поставила перед усією системою освіти низку викликів, які, своєю чергою, призвели до інтенсифікації процесу комп’ютеризації. Уведення воєнного стану в Україні загострило вимогу використовувати сучасні методи й дистанційні засоби навчання, зокрема, у закладах професійної мистецької освіти – у підготовці фахівців у сфері культури та мистецтв. Навчання сценічного мистецтва в позашкільних закладах і тип паче професійна підготовка майбутніх акторів вимагає систематичної взаємодії з викладачами та студентським колективом, потребує безпосереднього перебування студентів (і виконання завдань) в аудиторії або навчальному театрі під безпосереднім керівництвом досвідчених фахівців-викладачів. Водночас обставини обмежили можливість живого спілкування між учасниками навчального й творчого процесу, а впровадження сучасних інформаційних технологій вимагає дотримання певних вимог та правил. За таких умов постала нагальна потреба пошуку ефективних форм, методів і способів навчання мистецтва театру, які, з одного боку, могли б бути реалізовані в онлайн-режимі, а з іншого – дали б змогу повноцінно формувати в майбутніх акторів необхідні професійні знання, уміння й навички. Проаналізовано сильні й слабкі сторони дистанційного навчання в підготовці майбутніх акторів, що дало змогу зробити висновок: інформаційні технології відіграватимуть певну роль в удосконаленні мистецької освіти, але матимуть чіткі діапазони свого застосування, а саме: начитування теоретичного матеріалу і відеолекції можуть бути подані в запису або онлайн-перегляді; лекції, семінари, зустрічі з видатними акторами, режисерами, а також виконання деяких вправ зі студентами (індивідуальні заняття) можуть проходити як онлайн-зустрічі. Однак групові практичні вправи доцільно проводити у форматах, максимально наближених до живого спілкування. Окреслено можливість двох підходів для оптимізації дистанційної форми навчання сценічного мистецтва.
Посилання
Балог А. С. (2022). Роль культури та значення мистецької освіти у воєнний час. Одеса: Видавничий дім «Гельветика». 504 с.
Положення про дистанційне навчання. (2013). Наказ МОН. України.
Дистанційна освіта в Україні. Вікіпедія.
Ушкалено І. М. Зелінська Ю. С. (2018). Дистанційна форма навчання у вищих навчальних закладах України та інших країн світу. Відеоуроки викладачки київської школи мистецтв «Соломрія». Електронне наукове фахове видання «Ефективна економіка» № 4, с. 7.
Набоков Р., Крипчук М. (2023). Дидактичне обґрунтування теоретичних і практичних компонентів викладання курсу «Режисура шоу та артпроєктів» в умовах екстреного дистанційного онлайн-навчання. Вісник Київського національного університету культури і мистецтв. Серія: Сценічне мистецтво, 6 (1), С. 88–100.
Основні принципи театру. Глава друга.
Кремень В. Г. (2020). Формування інноваційного фахівця – ключове завдання фахової передвищьої освіти. Київ. : Науково-методичний центр ВФПО. С. 5–11.
Козуб С. Сценічна мова та дикторська майстерність комплексні вправи
Тренінг з акторської майстерності. Майстерність актора. Розминка.
Освітньо-професійна програма фахової передвищої освіти «Сценічне мистецтво. Акторська майстерність». (2023). Сєвєродонеький фаховий коледж культури і мистецтва імені Сергія Прокоф’єва.
