ПРОБЛЕМАТИКА ДЕФІНІЦІЇ РЕЛІГІЇ ТА РЕЛІГІЙНОЇ СВІДОМОСТІ В ДОСЛІДНИКІВ XIX – ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТОЛІТТЯ. ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ

Анотація

Проблематика дефініції релігії та релігійної свідомості залишається актуальною вже протягом десятиліть. Актуальність як мінімум зумовлена розмаїтістю наявних теоретичних перспектив щодо зазначеного феномену, відсутністю консенсусу щодо проблематики; як максимум – вагомістю ролі релігії у формуванні культурного пласту суспільства, зокрема – українського. Окрім цього, релігійна свідомість є, очевидно, невід’ємною складовою частиною релігії, проте її роль не завжди чітко окреслена, що потребує додаткового аналізу. Зазначена хронологія, яка підлягає розгляду, є найбільш плідною на теоретичні здобутки, започаткувавши відразу декілька предметних перспектив: соціологічну та психологічну; окремо зазначені філософська й антро-пологічна перспективи. Кожна з них має свою характерну методологію й орієнтованість, що прямим чином формує розуміння релігії як феномену; це впливає на становлення наукової парадигми щодо подальших, більш предметних і практичних наукових пошуків, зокрема під час соціологічних і психологічних досліджень. Характерна відмінність, переваги та недоліки окреслених перспектив і є предметом розгляду у статті. У статті розглянуто напрацювання М. Вебера, Е. Дюркгайма, В. Джеймса, Т. Флурнуа, З. Фройда та Р. Отто. Вибір окреслених дослідників зумовлений впливом їхніх теоретичних здобутків: насамперед через формування вже окреслених перспектив, а також популярність у навчальних посібниках і курсах на теренах українського релігієзнавства. Важливо наголосити, що на перетині здобутків дослідників зазначеного періоду була заснована антропологія релігії – більш новітня релігієзнавча галузь. Оскільки її засади все ще тісно залежать від інтерпретації здобутків класиків, їх аналіз сприяє глибшій розбудові антропології релігії в науковому просторі.