ДО ПИТАННЯ ПРО КОНФЕСІЙНУ ІДЕНТИФІКАЦІЮ СВІДКІВ ЄГОВИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.11Ключові слова:
Свідки Єгови, конфесійна ідентифікація, культи, секти, нові релігійні рухи, християнство, протестантизм, маргінальний протестантизмАнотація
У статті пропонується аналіз трьох частотних установок, наявних у працях дослідників та інсайдерів щодо розв’язання питання конфесійної ідентифікації Свідків Єгови. Ідеться про їх зарахування або до культів (нових релігійних рухів), або до християнства загалом, або до протестантизму. Попередньо уточнюється смисл понятійної конструкції «конфесійна ідентифікація» та подається стисла презентація Свідків Єгови. По мірі верифікації установок видатних представників кожної з трьох позицій щодо конфесійної належності Свідків Єгови розкривається зміст таких ключових термінів, як «культи», «секти», «нові релігійні рухи», «християнство», «протестантизм», «маргінальний протестантизм». У контексті аналізу сприйняття Свідків Єгови як християн з’ясовується питання їхньої самоідентифікації. Висвітлюється позиція Свідків Єгови, в основі якої лежать твердження про їхню виняткову належність до «справжніх християн» і, відповідно, неприйняття «християнського світу». Подаються доводи ортодоксів, які категорично відкидають тезу про унікальність християнства Свідків Єгови. Автором пропонуються аргументи на користь належності Свідків Єгови до маргінального протестантизму, які уможливлюються в перспективі розкривання генетичного, теологічного та інституційного чинників.
Посилання
Вімбіш, Дж. С. (1958). Що таке «Свідки Єгови?». The Gospel Press, Саскатун, Канада, 32 с.
Ганц, В., Ленкевич Т. (1994). Свідки Єгови: апостоли чи зайди? (Ю. Антоняк, пер. з пол.). Львів : Свічадо, 48 с.
Головащенко, С. (1999). Історія християнства. Курс лекцій. Київ :Либідь, 352 с.
Денисенко, А. В. (2018). Протестантизм. Релігієзнавство : навчальний посібник. Київ, Дух і Літера. С. 270–286.
Залишайтеся вірними під час «великого лиха» (2019). Вартова башта, жовтень. С. 14–19.
Запитання, які часто ставлять люди (2010). Пробудись! Серпень. С. 6–7.
Любащенко, В. (1995). Історія протестантизму в Україні : Курс лекцій. Львів : «Просвіта». 350 с.
Любителі Божого Ім’я (1969). Вартова Башта. 1 червня. С. 90–94.
Павлов, С. В., Мезенцев, К. В., Любіцева, О. А. (1999). Географія релігій. Київ : «АртЕк». 504 с.
Свідки у Франції звертаються до громадськості (1999). Вартова башта, 1 серпня. С. 9.
Слівінський, П. Й. (1999). Релігійний вінегрет: Кілька слів про нові релігійні і парарелігійні форми (Г. Теодорович, пер з пол.). Львів : Свічадо. 120 с.
Чи Свідки Єгови – це протестантська релігія? (2009). Вартова башта. 1 листопада. С. 19.
Яроцький, П. Л. (2006). Протестантизм як предмет релігієзнавчого дослідження. Академічне релігієзнавство України. Історія і сьогодення. Київ : УАР. С. 171–187.
Яроцький, П. Л. (2008). Свідки Єгови. Історія релігії в Україні: у 10-ти т. 2-е видання. Том 6. Пізній протестантизм в Україні (п’ятидесятники, адвентисти, Свідки Єгови). Київ-Дрогобич : Сурма С. С. 416–616.
Aldridge, A. (2000). Religion in the contemporary world: a sociological introduction. Cambridge, UK: Polity Press; Malden, MA: Blackwell Publishers. 232 p.
Barker, E. (1989). New Religions Movements: A Practical Introduction. London: H.M. Stationery Office. ХІІ, 234 р.
Beckford, J. A. (1975). The Trumpet of Prophecy: A sociological study of Jehovah’s Witnesses. Oxford: Blackwell. XII, 244 p.
Blanchard, A. (2006). Le monde jéhoviste des imprimés. Archives de sciences sociales des religions. 134 (avril – juin), р. 37–62.
Botting, H. D. (1984). The Orwellian world of Jehovah’s Witnesses. Toronto; Buffalo: University of Toronto Press. XXXIV, 213 p.
Brown, S. F. (2009). Protestantism. New York: Chelsea House Publishers, 144 p.
Chryssides, G. D. (2001). Historical dictionary of new religious movements. Lanham, Md., Scarecrow Press, XXXI, 515 p.
Dericquebourg, R. (1981). La place des Témoins de Jéhovah dans les groupes sectaires d’après leurs écrits officiels.
Note de sociologie religieuse. Mélanges de science religieuse. Vol. XXXVIII (2). Р. 125–132.
Franz, R. (2002). Crisis of conscience. 4th edition. Atlanta, Commentary Press, VІІ, 438 р.
Hoekema, A. (1963a). Jehovahs Witnesses. Grand Rapids: Eerdmans, Michigan, 147 p.
Hoekema, A. (1963b). The four major cults: Christian Science, Jehovah’s Witnesses, Mormonism, Seventh-Day Adventism. Grand Rapids, Eerdmans, Michigan, XIV, 447 p.
Introvigne, M. (1993). La questione della nuova religiosità. Cristianità. Piacenza, Р. 32–38.
Jehovah Unsheathes His Sword! (1988). The Watchtower. September 15. Р. 16–21.
Jehovah’s Witnesses – Proclaimers of God’s Kingdom (1993). Brooklyn NY, Watchtower Bible and Tract Society of New York, 750 р.
Kern, H. (1995). Jehovah’s Witnesses. St. Louis. MO, Concordia Pub. 60 р.
Malherbe, M. (1994). Les religions de l’humanité. Paris: Critérion, 655 p.
Martin, W. (1985). The kingdom of the cults. Minneapolis, Minn., Bethany House Publishers, 544 р.
Penton, M. J. (1985). Apocalypse delayed: the story of Jehovah’s Witnesses. Toronto; Buffalo: University of Toronto Press, XVII, 400 p.
Stark, R. & Iannaccone, L. (1997). Why Jehovah’s Witnesses Grow so Rapidly: A Theoretical Application. Journal of Contemporary Religion. Volume 12, Issue 2, P. 133–157.
Van Baalen, J. K. (1947). The chaos of cults: a study in present-day isms. Sixth edition. Michigan, Grand Rapids, 280 p.
Weddle, D. L. (2005). Jehovah’s Witnesses. Encyclopedia of religion (L. Jones, editor in chief). Second edition. Vol. 7. Macmillan Reference USA, P. 4820–4824.
