ЛЬВІВСЬКА АРХІКАТЕДРАЛЬНА БАЗИЛІКА ВНЕБОВЗЯТТЯ ПРЕСВЯТОЇ ДІВИ МАРІЇ: ІСТОРІЯ ТА САКРАЛЬНЕ МИСТЕЦТВО
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.14Ключові слова:
базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії, історія, сакральне мистецтво, Римо-католицька церква, УкраїнаАнотація
Метою дослідження є представлення історії Львівської архікатедральної базиліки Внебовзяття Пресвятої Діви Марії від початку побудови до наших днів та її сакрального мистецтва. Популяризація в науковому середовищі унікальної пам’ятки Римо-католицької церкви в Україні. У дослідженні застосовано комплексний підхід із використанням методів наукового аналізу, систематизації й узагальнення. Про архікатедральний собор Внебовзяття Пресвятої Діви Марії писали відомі вчені, зокрема, Маурицій Дідушицький / Maurycy hr. Dzieduszycki (1872 рік); Юзеф Бартоломей Зіморович / Józef Bartłomiej Zimorowicz (1835, 1899 роки); Станіслав Зайончковський / Stanisław Zajączkowski (1924 рік); Тадеуш Маньковський / Tadeusz Mańkowski (1974 рік); Ольга Козубська (2004 рік); римо-католицький єпископ Мар’ян Бучек і викладач Львівської духовної семінарії Ігор Седельник (2004 рік); Якуб Адамський / Jakub Adamski, Мартін Бернат / Marcin Biernat, Ян К. Островський / Jan K. Ostrowski, Єжи Т. Петрус / Jerzy T. Petrus (2013 рік) та інші. Львівський архікатедральний собор Внебовзяття Пресвятої Діви Марії (друга половина XIV століття – 1481 рік) став першим собором, який на землях України отримав статус базиліки меншої в 1910 році. У 1760 році за сприяння архієпископа Вацлава Сераковського архітектор Петро Полейовський перебудував собор у бароковому стилі. Під час ремонту було демонтовано та перебудовано багато старих вівтарів і каплиць. З 1776 року катедра отримує статус Санктуарію Матері Божої Милосердної, а з 1948 року – Божого Милосердя. Будівля має не тільки велике релігійне значення, але й становить велику історичну цінність, є визначною пам’яткою архітектури національного значення (Ох. № 316/0). Наукова новизна отриманих результатів полягає у зборі та представленні наукової інформації про історію Львівської архікатедральної базиліки Внебовзяття Пресвятої Діви Марії – унікальної пам’ятки сакрального мистецтва Львова. Представлення історії Львівської архікатедральної базиліки Внебовзяття Пресвятої Діви Марії надзвичайно важливе для популяризації сакрального мистецтва Римо-католицької церкви в Україні та світі.
Посилання
Бучек, М. (2004). Львівська Архідієцезія латинського обряду. Ілюстрована розповідь. Т. 1, Ч. 1. Парафії, костели та каплиці (Львівська обл.) / єп. Мар’ян Бучек, Ігор Седельник. Львів: Курія Львівської Архідієцезії РКЦ, 322 с.
Дем’янчук, А. (2023). Чудотворні образи Ісуса Христа та Пресвятої Діви Марії в Римо-католицькій церкві які мають надприродне походження. V Correspondence International Scientific and Practical Conference “Scientific researches and methods of their carrying out: world experience and domestic realities” (February 17, 2023). Vienna, Austria: NGO European Scientific Platform and LLC International Centre Corporative Managemen. № 24. С. 815–822. URL: https://archive.journal-grail.science/index.php/2710-3056/issue/view/17.02.2023/12.
Історія коронації львівського чудотворного образу (серпень 23, 2014) / Львівська Архідієцезія Римсько-католицької церкви https://www.rkc.lviv.ua/news_view-Istoriya_koronacii_lvivskogo_chudotvornogo_obrazu_-ua.
Козубська, О. (2004). Сакральна готика середньовічного Львова: історичний контекст: дис. … канд. іст. наук: 07.00.01. Львів, 190 с.
Львів. Кафедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії (1368–1480)... / Костели і каплиц. https://rkc.in.ua/index.php?m=k&f=skb.
Львівський катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії / Kościół katedralny p.w. Wniebowzięcia Najświętszej Maryi Panny we Lwowie. Львів: Вид-ня парафії Львівського катедрального собору, 2006. 39 с.
Митрополича базиліка Внебовзяття Пресвятої Діви Марії у Львові / Слідами історичної спадщини: УкраїнаПольща (грудня 29, 2018). Львів. https://www.youtube.com/watch?v=tCCXkD_lkx0.
Митрополича базиліка. Собор Успіння Пресвятої Діви Марії у Львові: Архітектура. https://lwowskabazylika.org.ua/uk/kostel/arkhitektura.
Adamski, J., Biernat, M., Ostrowski, J., & Petrus, J. (2013). Katedra Łacińska we Lwowie / Materiały do dziejów sztuki sakralnej na ziemiach wschodnich dawnej Rzeczypospolitej: 23 t. Kościóły i klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewódstwa ruskiego. Częśc I. / Redakcja naukowa Jan K. Ostrowski. Kraków: Międzynarodowe centrum kultury, Wydawnictwo Antykwa. T. XXI. 289 s., ill.: ss. 290–530.
Czuba, M. (2006). Archikatedra łacińska. Zarys dziejów i problematyki artystycznej gotyckiej katedry we Lwowie, “Zabytki i Konserwacje”, 3, 64–80, S. 65.
Dzieduszycki, M. (1872). Kościół katedralny lwowski obrządku łacińskiego. Lwów: Nakładem X.O. Hołyńskiego; Druk. Karola Budweisera; 92 s. (reprint: Warszawa, 1989, Interim).
Kościół Katedralny p. w. Wniebowzięcia Najświętszej Marii Panny. Львівський катедральний собор Успіння Пресвятої Діви Марії. Lwów: Katedra Lwowska, 2022. 15 s.
Mańkowski, T. (1974). Dawny Lwów. Jego sztuka i kultura artystyczna. Tadeusz Mańkowski. Londyn: Fundacja Lanckorońskich: Polska Fundacja Kulturalna, 442, S. 30.
Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta. T. 2, Księga przychodów i rozchodów miasta, 1404–1414 / wyd. Aleksander Czołowski. Lwów: Gmina król. stoł. miasta Lwowa, 1896. 152 s. (Biblioteka Uniwersytecka w Warszawie).
Pomniki dziejowe Lwowa z archiwum miasta. T. I: Najstarsza księga miejska, 1382–1389 / Wyd. Aleksander Czołowski. Lwów: Gmina król. stoł. miasta Lwowa, 1892. 152 s. (Biblioteka Uniwersytecka w Warszawie).
Zajączkowski, S. (1924). Z dziejów katedry lwowskiej. Przegląd Teologiczny / Stanisław Zajączkowski. Rocznik V, Lwów, s. 41–55, 280–301.
Zimorowicz, J.B. (1835). Historia miasta Lwowa, Galicji i Lodomerii królestw stolicy / Józef Bartłomiej Zimorowicz, tlum. M. Piwocki. Lwów, S. 112.
Zimorowicz, J.B. (1899). Józefa Bartłomieja Zimorowicza Pisma do dziejów Lwowa odnoszące się: z polecenia reprezentacyi miasta / Józef Bartłomiej Zimorowicz, wyd. K. Heck. Lwów, S. 68.
