СИСТЕМА ЦІННОСТЕЙ ЯК ФУНДАМЕНТ КУЛЬТУРНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ В СУЧАСНОМУ СУСПІЛЬСТВІ: ОГЛЯД ОСНОВНИХ ПРОБЛЕМ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.19Ключові слова:
культура, цінності, суспільство, система цінностей, ідентичність, соціальна дія, безпекаАнотація
У сучасному світі, що стрімко змінюється під впливом глобалізації, технологічного прогресу та соціальних трансформацій, питання збереження культурної ідентичності набуває особливої актуальності. У статті розглянуто ключову роль системи цінностей у формуванні та підтримці культурної ідентичності суспільства, проведено аналіз її елементів, викликів сучасності та стратегій адаптації. Система цінностей являє собою комплекс фундаментальних принципів, переконань та ідеалів, які визначають світогляд, поведінку та життєві орієнтири як окремих індивідів, так і цілих спільнот. Вона охоплює моральні й етичні норми, традиції, звичаї, релігійні вірування, ставлення до ключових аспектів життя (сім’я, праця, освіта), базові уявлення про справедливість, свободу та рівність. Ця система формується протягом століть під впливом історичного досвіду, географічних умов, економічних чинників і культурних взаємодій. Культурна ідентичність, у свою чергу, є сукупністю характеристик, які визначають приналежність індивіда або групи до якоїсь культури. Вона включає мову, релігію, традиції, мистецтво й інші елементи, які разом створюють унікальний культурний код. Система цінностей виступає своєрідним «скелетом» культурної ідентичності, надає їй структуру та зміст. У статті детально розглядаються компоненти системи цінностей і їхній вплив на формування культурної ідентичності. Проаналізовано, як ці компоненти взаємодіють і створюють унікальний культурний профіль суспільства. Особлива увага приділяється викликам, з якими стикаються традиційні системи цінностей у сучасному глобалізованому світі: культурна глобалізація через поширення глобальної масової культури може призводити до розмивання локальних культурних особливостей. Цифрові технології та соціальні мережі трансформують способи комунікації та формування спільнот, впливають на традиційні цінності. Зростання мобільності населення призводить до зіткнення різних культурних систем у межах одного суспільства. Зміни в економічних моделях впливають на трудові цінності та соціальні структури. У статті розглянуто різні стратегії, які суспільства використовують для адаптації своїх систем цінностей до нових реалій, за збереження водночас культурної ідентичності. Селективну адаптацію як інтеграцію нових елементів, які не суперечать core values, з одночасним збереженням ключових традиційних цінностей. Культурний синтез через створення нових культурних форм, які поєднують елементи різних традицій. Свідоме звернення до історичного коріння та відновлення забутих культурних практик. Освіта та культурна політика: цілеспрямовані зусилля з боку держави та громадянського суспільства для збереження та популяризації національної культури. Відкритість до міжкультурного обміну за збереження власної ідентичності. Важливим аспектом, який підкреслюється у статті, є роль індивідуальної та колективної рефлексії у процесі адаптації системи цінностей. Здатність суспільства критично осмислювати свої цінності, відкрито обговорювати їхню релевантність і знаходити баланс між традицією й інновацією є ключовою для здорового розвитку культури. У висновках статті наголошено на важливості збереження культурного розмаїття у глобальному масштабі. Унікальні системи цінностей різних культур розглядаються як джерело інноваційних ідей і підходів до вирішення глобальних проблем. Водночас підкреслюється необхідність розвитку міжкультурного діалогу та пошуку спільних цінностей, які могли б стати основою для глобальної етики та співпраці. У підсумку стверджується, що система цінностей залишається фундаментальною основою культурної ідентичності навіть у світі, що швидко змінюється. Здатність суспільств адаптувати свої цінності за збереження водночас своєї сутності є ключовою для культурного виживання та розвитку. Розуміння динаміки цих процесів є критично важливим для політиків, освітян, культурних діячів і всіх, хто зацікавлений у збереженні багатого культурного спадку людства.
Посилання
Арістотель. Нікомахова етика / Αριστοτελους. Ηθικα Νικομαχεια. К.: Аквілон-Плюс, 2002. 480 с.
Платон. Держава / Пер. з давньогрец. Д. Коваль. К.: Основи, 2000.
Apple, M.W. (2004). Ideology and Curriculum. Routledge.
Blumer, H. (1969). Symbolic Interactionism: Perspective and Method. Berkeley: University of California Press.
Bourdieu, P. (1984). Distinction: A Social Critique of the Judgement of Taste / Trans. R. Nice. Cambridge: Harvard University Press.
Cassirer, E. (1944). An Essay on Man: An Introduction to a Philosophy of Human Culture. New Haven: Yale University Press.
Castells, M. (2009). Communication Power. Oxford University Press.
Castells, M. (2010). The Rise of the Network Society (2nd ed.). Wiley-Blackwell.
Dahrendorf, R. (1959). Class and Class Conflict in Industrial Society. Stanford: Stanford University Press.
Durkheim, E. (1912/1995). The Elementary Forms of Religious Life. Free Press.
Durkheim, E. (1895/1982). The Rules of Sociological Method. New York: Free Press.
Dworkin, R. (1977). Taking Rights Seriously. Harvard University Press.
Freire, P. (1970). Pedagogy of the Oppressed. Continuum.
Giddens, A. (1984). The Constitution of Society. Polity Press.
Hartmann, N. (1932). Ethics / Trans. S. Coit. London: Allen & Unwin.
Habermas, J. (1984). The Theory of Communicative Action / Trans. T. McCarthy. Boston: Beacon Press.
Hobsbawm, E., & Ranger, T. (1983). The Invention of Tradition. Cambridge University Press.
Hofstede, G. (2001). Culture’s consequences: Comparing values, behaviors, institutions, and organizations across nations. Sage Publications.
Huntington, S.P. (1996). The Clash of Civilizations and the Remaking of World Order. Simon & Schuster.
Inglehart, R. (1997). Modernization and postmodernization: Cultural, economic, and political change in 43 societies. Princeton University Press.
Inglehart, R. et al. (2020). World Values Survey: Round Seven – Country-Pooled Datafile. Madrid: JD Systems Institute,
Kohlberg, L. (1981). Essays on Moral Development, Vol. I: The Philosophy of Moral Development. Harper & Row.
Merton, R.K. (1968). Social Theory and Social Structure. New York: Free Press.
North, D C. (1990). Institutions, Institutional Change and Economic Performance. Cambridge University Press.
Parsons, T. (1951). The Social System. New York: Free Press.
Pierson, P. (2000, pp. 251–267). Increasing Returns, Path Dependence, and the Study of Politics. American Political Science Review, 94 (2).
Pierson, P. (2004). Politics in Time: History, Institutions, and Social Analysis. Princeton University Press.
Pierson, P. (1993, pp. 595–628). When Effect Becomes Cause: Policy Feedback and Political Change. World Politics, 45 (4).
Pierson, P. (2003, pp. 177–207). Big, Slow-Moving, and... Invisible: Macrosocial Processes in the Study of Comparative Politics. In J. Mahoney, & D. Rueschemeyer (Eds.), Comparative Historical Analysis in the Social Sciences. Cambridge University Press.
Pierson, P., & Skocpol, T. (2002, pp. 693–721). Historical Institutionalism in Contemporary Political Science. In I. Katznelson, & H.V. Milner (Eds.), Political Science: State of the Discipline. W.W. Norton.
Rokeach, M. (1973). The nature of human values. Free Press.
Sartre, J.-P. (2007). Existentialism Is a Humanism / Trans. C. Macomber. New Haven: Yale University Press.
Scheler, M. (1973). Formalism in Ethics and Non-Formal Ethics of Values / Trans. M.S. Frings and R.L. Funk. Evanston: Northwestern University Press.
Schwartz, S.H. (1992). Universals in the content and structure of values: Theoretical advances and empirical tests in 20 countries. Advances in Experimental Social Psychology, 25, 1–65.
Schwartz, S.H. (2006). A Theory of Cultural Value Orientations: Explication and Applications. Comparative Sociology, 5 (2–3), 137–182.
Weber, M. (1922/1978). Economy and Society. Berkeley: University of California Press.
Welzel, C. (2013). Freedom Rising: Human Empowerment and the Quest for Emancipation. Cambridge University Press.