ОЛЕКСА НОВАКІВСЬКИЙ – УЧЕНЬ КРАКІВСЬКОЇ АКАДЕМІЇ МИСТЕЦТВ
Ключові слова:
Краківська академія образотворчих мистецтв, польські та українські художники, імпресіонізм, Краків, колористикаАнотація
Краківські мистецькі традиції були одними з найвпливовіших у Європі кінця XIX – початку XX століття (Ян Матейко, Ян Станіславський, Станіслав Виспянський, Леон Вичулковський, Яцек Мальчевський та інші). Учнями Краківської академії мистецтв з багатьох обставин були українці, зокрема Олекса Новаківський. Він послідовно здобував професійну освіту та вдосконалював свій талант у Краківській академії мистецтв більше десяти років, отримавши три срібні й одну золоту медалі. Український імпресіонізм у живописі походив із цієї Академії, яка мала високий європейський рівень. На такому ж рівні працювали різноманітні студії завдяки реформатору та ректору Я. Фалату. Студентів приваблював до Академії авторитет польських художників-викладачів. Вони не лише володіли педагогічними здібностями, а й були близькими духові українських учнів. Так, Я. Станіславський вивчив плеяду пейзажистів-імпресіоністів, як-от О. Новаківський, М. Бурачек, М. Жук, Іван Труш та інші. О. Новаківський звернув увагу на один із засобів художнього арсеналу Я. Станіславського, колірний тон. Незважаючи на різноманітні впливи у своїй творчості, він виробив власний унікальний стиль та не був подібним ні до кого. За допомогою колірного тону художник створював «ліричні імпресії», де художні форми проглядалися на рівні звуку. Колір в О. Новаківського вирізнявся свіжістю та теплотою. Порівняно з іншими учнями Краківської академії мистецтв, для нього була характерною «нервова пульсація лінії». Краків – це місто, де перетиналися українські та польські мистецькі шляхи. Відповідно, ми сприймаємо його як місце історичної пам’яті та комеморації українського та польського народів. У науковій розвідці наголошується на важливості культурних перетинів і взаємодій народів, що були значимими ще до часу глобалізації. Краківська академія мистецтв дала О. Новаківському фундаментальні професійні знання, навички, широку художню ерудицію, пам’ять про незабутню творчу атмосферу, про об’єднавчий творчий дух українського та польського студентства. Яскравою творчою індивідуальністю, невгамовною працелюбністю О. Новаківський посів власне місце як у національній, так і в європейській культурах.
Посилання
Абліцов, В. (2003). Ностальгія. Львів: Світ, 184 c.
Антонович, Д. (1926). Ян Станіславський (1860–1907). Прага: Вид-во укр. молоді, 15 c.
Бабенко, О. & Гриценко, К. (2017). Українська тематика в живописі поляка. B Україна – Польща: стратегічне партнерство в системі геополітичних координат: збірник наукових праць Міжнародної науково-практичної конференції, м. Київ, 16–17 березня 2017 р. (с. 160–161).
Голубець, М. (1994). Мистецтво. В I. Крип’якевич (ред.) Історія української культури (с. 425–591). Київ: Либідь.
Горняткевич, Д. (1931). Українці у Краківській Академії мистецтв. В Альманах українського студентського життя у Кракові, 37–42. http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10891/file.pdf.
Горняткевич, Д. (1994). Краків. B Енциклопедія українознавства: Словникова частина. Репринтне відтворення видання 1955–1995 рр. (Т. 3). Львів: НТШ, 1161–1162.
Енциклопедія українознавства: Словникова частина. (1993–2003). (Т. 1–11). Репринтне відтворення видання 1955–1995 рр. Львів: НТШ.
Кейван, І. (1984). Нариси з історії української культури, Українське образотворче мистецтво (Кн. 3). Едмонтон: Об’єднання українських письменників в Екзилі «Слово», 234 c.
Крип’якевич, І. (ред.). (1994). Історія української культури. Київ: Либідь. 656 c.
Кудрицький, А. (ред.) (1997). Мистецтво України. Біографічний довідник. Київ: Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана. 700 c.
Лепкий, Б. (1931). «Гарно було …». В Альманах українського студентського життя у Кракові, 11–18. http://diasporiana.org.ua/wp-content/uploads/books/10891/file.pdf
Матковська, І. (2023). Олекса Новаківський: Невідомі сторінки навчання і життя з архівних матеріалів Краківської академії мистецтв. Художня культура. Актуальні проблеми, 19 (1), 153–167. https://doi.org/10.31500/1992-5514.19(1).2023.283145
Овсійчук, В. (1998). Олекса Новаківський. Львів: [б. в.], 332 с.
Ульяновська, С. (упор.) (1993). Українська культура: Лекції за редакцією Д. Антоновича. Київ: Либідь. 592 c.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






