ФІЛОСОФСЬКА ПРИЗМА ГЕНДЕР(ОВА)НОГО КАПІТАЛУ: ВІД СОЦІО(С)КОНСТРУЙОВАНИХ ПОВЕДІНКОВОСТЕЙ ДО ІНДИВІДУАЛЬНИХ ФОРМ ЗИСКОВОСТІ

Анотація

Авторський аналітичний стиль викладу поєднує академічне арґументування з філософською рефлексією щодо мультивекторного розгляду гендер(ова)ного капіталу як комплексу соціогенних поведінкових патернів, що конкретизовані через фемінну та маскулінну форми. Гендер постає характеристикою прирощуваної вигодовості – капіталізування, у якому фемінність та маскулінність – це інструменти мультивекторного агент-управління в соціосегментах. Завдяки гендер(ова)ному капіталу: 1) наголошують на антропоодиницевих особливостях, які через прийнятні поведінкові патерни фемінності або маскулінності можуть бути поліспектрово зисковими як для кожної антропоодиниці зокрема, так і для спільноти / соціосегмента / суспільства загалом; 2) усередині соціосегментів відбувається переорієнтування від класичної необхідності накопичування та примноження фемінних та/або маскулінних характеристик до оптимованого регламентування їх стратегійної застосовності через взаємоповагу до інакшості, широку інклюзивність, відмову від стереотипізування та вибіркових ситуативних обмежень; 3) його фемінна та маскулінна форми антропоодиниця отримують ефективний інструмент посилення власної антропності в приватній та професійній площинах; 4) залежно від способу його використання / застосування уможливлені зменшення / збільшення гендерних розривів та/або гендерної нерівності, що посилюватиме чи послаблюватиме негативний вплив на якість життя антропоодиниці та її життєві шанси. Наголос ХХІ ст. на капіталі – людському загалом та тілесному зокрема – здійснюваний через антропоодиницю, яку метафорично «занурюють» у маркетингові тренди. Гендер(ова)ний капітал постає не просто «актуалізованим конструктом» завдяки фемінним студіям, а ядром проблем і утруднень сьогодення – з фемінного та маскулінного боків – через вибіркові – фіксовані переважно у фахових просторах – соціосегментні зміщення, на основі яких формовані гендерні розриви й гендерні розломи, а також посилювана / поглиблювана нерівність. Гендерна маскулінність виявляється крихкою і нестабільно конфігурованою конструкцією, тоді як гендерна фемінність постає домінувальною завдяки своїй ситуативній гнучкості, яку можливо підсилити через «стратегійне маскулінізування» і перезібрати. Антропозисковість гендерного капіталу – у фемінній і маскулінній формах – має базуватися не на соціогенно шаблонізованій поведінковості, що здебільшого обмежуватиме антропоодиниці, а на комунікативності як просторі оновлюваного фемінно-маскулінного співдоповнювання.