НАЦІОНАЛЬНО-ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ ЯК ПРОСТІР ЖИТТЄТВОРЧОСТІ ОСОБИСТОСТІ
Ключові слова:
життєтворчість, національно-патріотичне виховання, філософська антропологія, духовна самореалізація, культурна ідентичність, освітаАнотація
У статті здійснено філософсько-антропологічне обґрунтування національно-патріотичного виховання як простору життєтворчості особистості. Показано, що сучасна соціокультурна ситуація, позначена війною, глобалізаційними викликами та ціннісними трансформаціями, актуалізує потребу у вихованні громадян, здатних до духовної самореалізації, екзистенційної відповідальності та культурного самоствердження. Націо нально-патріотичне виховання розглядається не лише як педагогічна система формування громадянських компетентностей, а і як антропологічний простір життєтворчості – середовище, де особистість осмислює власну ідентичність, відкриває сенс буття через служіння спільноті та утвердження цінностей добра, свободи й гідності. Проаналізовано класичні та сучасні концепції патріотичного виховання (Й. Гердер, В. Гумбольдт, Дж. Дьюї, М. Бердяєв, В. Франкл, Е. Фромм, П. Фрейре, В. Кременя, О. Сухомлинської, І. Зязюна та ін.), у яких ідея духовного становлення людини поєднується з її соціальною відповідальністю. Уточнено, що філософсько-антропологічна перспектива надає виховному процесу глибинного виміру, де патріотизм постає не як ідеологічна настанова, а як екзистенційна цінність, що вкорінює особистість у національній культурі, водночас відкриваючи її до діалогу з іншими культурами. Розкрито потенціал освітнього середовища як простору життєтворчості, у якому формується рефлексивне ставлення до історії, культури, духовних традицій народу. Підкреслено, що інтеграція національно-патріотичного виховання у філософсько-антропологічну модель освіти сприяє подоланню фрагментарності ідентичності, розвитку етичної зрілості, становленню внутрішньо мотивованої, життєтворчої особистості. Зроблено висновок, що перспективи розвитку національно-патріотичного виховання пов’язані з переходом від нормативно-ідеологічних до культурно-антропологічних моделей, у межах яких виховання розуміється як процес духовного самотворення та діалогічного утвердження власної людяності.
Посилання
Arendt, H. (1978). The life of the mind. Harcourt. URL: https://openlibrary.org/books/OL4110449M/The_life_of_the_mind
Biesta, G. (2021). World centred education: A view for the present. Routledge. https://doi.org/10.4324/9781003009158
Buber, M. (1995). I and Thou. Scribner. URL: https://openlibrary.org/books/OL27932220M/I_and_Thou
Dewey, J. (2011). Democracy and education. Simon & Brown. URL: https://openlibrary.org/books/OL31961398M/Democracy_and_education
Fleming, T. (n.d.). Adult learning and experience of crises: Interrogating critical theory, democracy, and citizenship education. URL: https://www.tedfleming.net/doc/Fleming_Paper.pdf
Frankl, V. (2006). Man’s search for meaning. Beacon Press.
Freire, P. (2000). Pedagogy of the oppressed. Continuum.
Hawi, D. R. (2024). A longitudinal analysis of cohort differences in nationalism. Journal of Personality and Social Psychology. Advance online publication. https://doi.org/10.1016/S0147-1767(24)00076-2
Hegel, G. W. F. (1991). Elements of the philosophy of right. Cambridge University Press.
Herder, J. G. (2002). Philosophical writings. Cambridge University Press.
Hu, Y., Zhang, H., Zhang, W., Li, Q., & Cui, G. (2024). The influence of gratitude on patriotism among college students: A cross-sectional and longitudinal study. Frontiers in Psychology, 15, Article 1278238. https://doi.org/10.3389/fpsyg.2024.1278238
Kant, I. (1996). The metaphysics of morals. Cambridge University Press.
Li, H., Ieong, M. U., Wong, K. L. L., Zhu, J., & Chen, C.-C. (2024). University students’ concepts of nation in Mainland China, Hong Kong, and Macau: Patriotism or nationalism? Higher Education, 89(2), 553–569. https://doi.org/10.1007/s10734-024-01235-9
Ni, J., et al. (2024). The sources of national pride: Evidence from China and … Nations and Nationalism. Advance online publication. https://doi.org/10.1111/nana.13007
Nussbaum, M. (2010). Not for profit: Why democracy needs the humanities. Princeton University Press.
Ricoeur, P. (2004). Memory, history, forgetting. University of Chicago Press.
Sjøen, M. M., & Mattsson, C. (2023). Education, extremism and moral responsibility: Rethinking citizenship education.
Journal of Moral Education, 52(1), 20–34. https://doi.org/10.1080/03057240.2021.1977959
Zhide, T., Saltanat, F., Almash, T., Sholpan, J., Guldana, T., & Gulzhiyan, J. (2022). Formation of students’ values of patriotism through media technology. World Journal on Educational Technology: Current Issues, 14(3), 897–908. https://doi.org/10.18844/wjet.v14i3.7328
Кремень, В. Г. (2018). Філософія людиноцентризму в освітньому просторі. Знання України.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






