РЕАКТУАЛІЗАЦІЯ ТИПОЛОГІЧНОЇ БІБЛІЙНОЇ ЕКЗЕГЕЗИ В ПРАЦЯХ ЖАНА ДАНІЕЛУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.5Ключові слова:
прообраз, символ, історія, патристика, інтерпретація Біблії, літургіяАнотація
Статтю присвячено аналізу основного тематичного напряму богословської роботи кардинала Жана Даніелу, котрий привернув увагу богословської спільноти до необхідності нового унормування типологічної традиції інтерпретації Біблії, яка була панівною в епоху створення святоотцівських текстів. В основу розвідки покладено огляд засадничих тематичних праць Ж. Даніелу: «Оріген» (1948), «Таїнство майбутнього: дослідження витоків біблійної типології» (1950) і «Біблія і літургія: біблійне богослов’я таїнств та свят згідно з думкою отців Церкви» (1951). До того ж автор статті врахував і найбільш змістовні рецензії на зазначені трактати, авторами яких є Дж. Сегорн, В. Ле Сейнт і Дж. Вейнрайт. Заслуга Ж. Даніелу полягає в нагадуванні про типологічну суть апостольської керигми, теоретичною рамкою якої була концепція про типологічне сповнення древніх пророчих прообразів в особі Ісуса Христа. Розвиваючи цей попередній висновок із опертям на власне дослідження літургічних текстів древньої Церкви, Ж. Даніелу обґрунтував своє бачення сакраментальної історії Церкви як подальшої й остаточної реалізації імпліцитного значення базових старозавітних подій-прообразів. Проблематичність екзегези Філона та всієї Александрійської школи (від Климента до свт. Григорія Нісського) для Ж. Даніелу полягала в їхній схильності необґрунтовано – з перспективи новозавітної традиції – нав’язувати глибинні смисли кожній дрібній деталі Старого Завіту, а також у надмірній індивідуалізації, психологізації та інтеріоризації старозавітного послання. Навіть більше, Ж. Даніелу вдалося зняти з порядку денного зазіхання історико-критичної екзегетичної школи на нібито володіння нею монополією на єдине історично коректне трактування Біблії, а також обґрунтовано довести, що знакові отці Церкви володіли історичною візією й були набагато більш коректними авторами тлумачень на старозавітні події, гостро чутливими до дій Бога в історії людства.
Посилання
Boersma, H. (2009). Nouvelle Théologie and Sacramental Ontology: A Return to Mystery. New York : Oxford University Press. xvi + 325 p.
Daniélou, J. (1945). Le Symbolisme des rites baptismaux. Dieu vivant: Perspectives religieuses et philosophiques, 1, 15–43.
Daniélou, J. (1946). Traversée de la Mer Rouge et baptême aux premiers siècles. Recherches de Science Religieuse, 33, 402–430.
Daniélou, J. (1947a). Déluge, baptême, jugement. Dieu vivant: Perspectives religieuses et philosophiques, 8, 97–112.
Daniélou, J. (1947b). La Typologie d’Isaac dans le Christianisme primitif. Biblica, 28, 363–393.
Daniélou, J. (1947c). Saint Irénée et les origines de la théologie de l’histoire. Recherches de Science Religieuse, 34, 227–231.
Daniélou, J. (1948a). La Typologie millénariste de la semaine dans le christianisme primitif. Vigiliae Christianae, 2, 1–16.
Daniélou, J. (1948b). Origène. Paris: Éditions de la Table Ronde, 1948. 310 p.
Daniélou, J. (1949a). Rahab, figure de l’Eglise. Irénikon, 22, 26–45.
Daniélou, J. (1949b). Les Repas de la Bible et leur signification. La Maison-Dieu, 18, 7–33.
Daniélou, J. (1950). Sacramentum futuri: Études sur les origines de la typologie biblique. Paris : Beauchesne. xvi + 265 p.
Daniélou, J. (1951). Bible et liturgie: La Théologie biblique des sacrements et des fêtes d’après les Pères de l’Église. Paris : Cerf. 477 p.
Daniélou, J. (1955). Origen. New York : Sheed & Ward. xvii + 343 p.
Daniélou, J. (1956). The Bible and the Liturgy. Notre Dame, IN : University of Notre Dame Press. x + 372 p.
Daniélou, J. (1958). The Lord of History: Reflections on the Inner Meaning of History. London : Longmans. viii + 375.
Daniélou, J. (1960). From Shadows to Reality: Studies in the Biblical Typology of the Fathers. London : Burns & Oates. viii + 296 p.
Le Saint, W. (1955). Book Review: Origen. Theological Studies, 16 (4), 629–630.
Sehorn, J. (2020). From Shadows to Reality: Studies in the Biblical Typology of the Fathers by Jean Daniélou (review). Nova et vetera, 18 (3), 1068–1072.
Wainwright, G. (1992). “Bible et Liturgie”: Daniélou’s Work Revisited. Studia Liturgica, 22 (2), 154–162.
