THE UNIATE SERVICE OF MYKOLAI CHARNETSKY AS A PRACTICAL CREATION OF THE SOVEREIGN UKRAINIAN STATE (HISTORICAL AND PHILOSOPHICAL NOTES TO THE ANNIVERSARY)
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.4Keywords:
Ukrainian Christianity, uniate activities, national-religious identity, mercy, service, glory, martyrdom, statebuilding, historical memory, Greek-Catholic exarchate, responsible sonship, Native Home-Motherland, war-genocideAbstract
The article is dedicated to the 140th anniversary of the birth of Blessed Hieromartyr Mykolai Charnetsky (1884– 1959), the monk of the Congregation of the Most Holy Redeemer, Apostolic Visitor to Volyn, and companion of Andrei Sheptytsky, who was appointed by the Metropolitan as Exarch of Volyn, Podlasie, and parts of Polissia and Kholmshchyna, the ethno-cultural Ukrainian lands burdened by a deep historical trauma, where a harsh assimilationist policy towards Ukrainians had been pursued for several centuries. In this context, the concepts of “jubilee”, “glory”, “service”, “mercy”, “martyrdom” are considered from a historical and philosophical point of view. The author enucleates the concordance of Charnetsky’s theological concept of mercy and Lesia Ukrainka’s philosophical and artistic concepts. Mercy, for both figures of Ukrainian culture, is a category of existential dialectics and the ontological basis of their prosopoeic existence, which inspires either thinker’s understanding of Christianity as a religion of mercy. The theological content of the uniate service is revealed, which, on the one hand, determines the intentions of the generation of Ukrainian church leaders, to which Charnetsky belongs, and, on the other hand, it explains the readiness of these clergymen for martyrdom. According to Charnetsky’s generation, the Uniate mission is to unite Christians, preserve the cohesion of Ukrainian Christianity and form the national and religious identity of Ukrainians, without which the true statebuilding of the native national Home-Motherland is otherwise impossible. In the historical situation that was rapidly changing in the conditions of World War II, the Greek-Catholic exarchs, associates of Metropolitan Andrei, aware of their vocation, showed a far-sighted statesmanship, laying down new fair principles for the formation of exarchates and offered a new approach in their demarcation, i.e. not according to the ethnographic, geographical and historical criteria, but taking into account modern conditions of the countries and nationalities and seeing a chance for Ukraine to gain independence in the redistribution of the geopolitical map of Europe.
References
каменів духовного життя: повчання бл. Миколая Чарнецького. (2014). Львів: Скинія. 96 с.
Бахталовський, Р. (2001). Апостол з’єдинення наших часів. Спогади. Львів: Добра книжка. 224 с.
Бліхарський, Р. (2021). Українська релігійна преса Галичини (1853–1939 рр.): структурно-функціональний та тематико-типологічний аспекти: дис. … канд. наук із соц. ком.: 27.00.04 – теорія та історія журналістики; Львівська національна наукова бібліотека України імені В. Стефаника, Класичний приватний університет. Запоріжжя. 229 с. URL: http://virtuni.education.zp.ua/info_cpu/sites/default/files/Bliharskii_dis.pdf.
Вегеш, М., ред. (2022). Нариси історії Української греко-католицької церкви. У двох томах. Т. 1. Ужгород: [б. в.]. 392 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Vehesh_Mykola/Narysy_istorii_Ukrainskoi_Hreko-Katolytskoi_Tserkvy_V_dvokh_tomakh_T_1.pdf.
Великий, А. (1966). Релігія і Церква – основні рушії української історії. Релігія в житті українського народу. Збірник матеріялів Наукової конференції у Рокка-ді-Папа (18–20.Х.1963). Мюнхен – Рим – Париж: НТШ, УБНТ, УВАН, УВУ. С. 3–38. URL: https://diasporiana.org.ua/religiya/6574-religiya-v-zhitti-ukrayinskogo-narodu-zbirnikmateriyaliv-naukovoyi-konferentsiyi-u-rokka-di-papa/.
Вістник Станиславівскої Епархії (1928). Ч. 1–3. 100 с. URL: https://chtivo.org.ua/uploads/posts/files/3/2/8/9/2/32892.pdf.
Горбань, Р. (2019a). Релігія милосердя і релігія купівлі-продажу – християнство в інтерпретації Лесі Українки. Вісник Львівського університету. Серія «Філософсько-політологічні студії». № 23. С. 19–29. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Vlu_fps_2019_23_5.
Горбань, Р. (2019b). Шляхи розвитку персоналістичної думки в країнах євроатлантичного регіону. Польська версія: Чеслав Бартнік: монографія / Інститут філософії імені Г.С. Сковороди, Відділення релігієзнавства. Київ: Білий Тигр. 570 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Horban_Richard/Shliakhy_rozvytku_personalistychnoi_dumky_v_krainakh_ievroatlantychnoho_rehionu_Polska_versiia_Chesl.pdf.
Gorban, R. (2022). The “Magic Mirror” Metaphor as a Philosophical Concept of Holistic Reality: Lesia Ukrainka’s Forest Song and Patrick Süskind’s The Story of Mr Sommer. Beytulhikme: An International Journal of Philosophy, Vol. 12 (1). P. 297–332. https://doi.org/10.18491/beytulhikme.1851.
Горбань, Р. (2024). На сторожі збереження української національно-релігійної ідентичності (філософсько-богословська модель держави єпископа Софрона Мудрого). State and church: historical, philosophical, and political-legal aspects: Scientific monograph. Riga, Latvia: Baltija Publishing. P. 75–120. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-460-3-4.
Греко-католицька церква. Її історія від початку аж до наших днів та два життєписи її перших подвижників (1928). Львів: Правда. 103 с. URL: https://chtyvo.org.ua/authors/Nevidomyi_Avtor/Hreko-katolytska_tserkva_ii_istoriia_vid_pochatku_azh_do_nashykh_dniv_ta_dva_zhyttiepysy_ii_pershykh/.
Іван Павло ІІ (2005). Пам’ять та ідентичність. Бесіди на зламі тисячоліть. Львів: Літопис; Український католицький університет. 167 с.
Кравчук, А., ред. (1995). Митрополит Андрей Шептицький. Життя і діяльність. Документи і матеріали (1899–1944). Т. 1: Церква і Церковна єдність. Львів: Свічадо. 524 с.
Крамар, Ю. (2015). Західна Волинь 1921−1939 рр.: національно-культурне та релігійне життя. Луцьк: Східноєвропейський національний ун-т ім. Лесі Українки. 404 с. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/handle/123456789/11213.
Купріянович, Г. (2009). Принципи полонізаційно-ревіндикаційної акції на Холмщині та Південному Підляшші в 1938–1939 рр. Akcja burzenia cerkwi prawosławnych na Chełmszczyźnie i Południowym Podlasiu w 1938 roku – uwarunkowania, przebieg, konsekwencje. Chełm. S. 65–84. URL: http://www.kholm1938.net/files/Archiwum_Chelmskie_Akcja_burzenia.pdf.
Куцик, А., Шостак, В. (2014). Католицизм на історичній Волині: соціально-церковний аспект (поч. ХХ ст. – 1941 р.). Науковий вісник Східноєвропейського національного університету імені Лесі Українки. Філософські науки. № 16 (293). С. 139–143. URL: https://evnuir.vnu.edu.ua/bitstream/123456789/6299/1/25.pdf.pdf.
Леон-Дюфур, К. (1996). Словник біблійного богослов’я. Львів: Місіонер. 936 с.
Макар, Ю. (2009). 1938 р. – апогей трагедії Холмсько-Підляського православ’я. Akcja burzenia cerkwi prawosławnych na Chełmszczyźnie i Południowym Podlasiu w 1938 roku – uwarunkowania, przebieg, konsekwencje. Chełm. S. 93–110. URL: http://www.kholm1938.net/files/Archiwum_Chelmskie_Akcja_burzenia.pdf.
Мельничук, В., Маслій, О. (2024). Блаженний священномученик Миколай Чарнецький (1884–1959): історичний портрет. Івано-Франківськ: Лілея-НВ. 288 с.
Мудрий, С. (2008). Мій святитель – архиєпископ Іван Бучко. Мудрий С. Під опікою Божого Провидіння. Івано-Франківськ: Нова Зоря. С. 88–91.
«Наше служіння є похиленням над ранами Божого народу», – Глава УГКЦ до отців редемптористів Львівської провінції. (2024, 15 жовтня). Українська греко-католицька церква. URL: https://ugcc.ua/data/nashe-sluzhinnya-epohylennyam-nad-ranamy-bozhogo-narodu-glava-ugkts-do-ottsiv-redemptorystiv-lvivskoy-provintsiy-5696/.
Филипович, Л. (2024). Небезпека внутрішньоправославного конфлікту в Україні для міжхристиянських відносин. Культурологічний альманах. № 2 (10). С. 19–25. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.3.
Чарнецький, М. (1926). Релігійний рух на Волині. Нова Зоря, № 47 (5 грудня). С. 4–5.
Шептицький, А. (1942). Про милосердя. Послання до духовенства і вірних. Львівські архієпархіяльні відомості. № № 7–8. С. 133–144. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Lvivski_arkhieparkhiialni_vidomosty/1942_rik.pdf.
Шептицький, А. (2020). Як будувати Рідну Хату? Львів: Бібліотека Української Галицької Партії. 48 с. URL: https://uhp.org.ua/wp-content/uploads/2020/06/YAk-buduvaty-ridnu-hatu-01.06_druk.pdf.
Ясь, О. (2023). Війна у проєкціях і конструкціях історичного часу (за матеріалами доповіді на засіданні Президії НАН України 8 лютого 2023 р.). Вісник Національної академії наук України. № 4. С. 62–71. https://doi.org/10.15407/visn2023.04.062.
