CURRENT INFORMATION AND COMMUNICATION TRENDS AS A FACTOR OF LIFE ACTIVITY OF SOCIETY
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.28Keywords:
informational and communicative trends, diversification of communicative influence, socio-cultural conditioning, effectiveness of society’s vital activities, frame, propaganda, post-truth, communicative cultureAbstract
Modernity is an environment of various information influences and communicative interactions. The absolute majority of researchers recognize such a trend as the expansion and diversification of the range of means of informational and communicative influence as its characteristic feature. The specified feature is a natural consequence of the instrumental diversity of the era of the information society. Such branching and strengthening of informational channels of influence on individual and social consciousness form one of the key determinants that determine the vital activity of society in the most diverse aspects – in particular, in the sense of the adequacy of the information picture of the world, the correctness of semantic and meaning hierarchies, axiological priorities and ethical preferences. If these aspects are reduced to a common denominator, then it can be argued that informational and communicative influences are the complex factor that significantly determines the effectiveness of society’s vital activities at the level of both the actual status quo and the understanding of probable prospects and possible directions of evolution. An important specific feature of the information and communication sphere of modernity is connected with a complex symbiotic combination of classical options (such as the typology of the effectiveness of language means, the specifics of thought reproduction of language and the socio-cultural specifics of understanding) and the increasingly strengthened recent trends (primitization of mass culture, factors of clip thinking, mosaicism pictures of the world, etc.). The totality of the given informational and communicative trends prompts to pay primary theoretical and conceptual attention to the factors of communicative effectiveness of the culture of understanding and media competence.
References
Бондаренко, Н. П. (2024). Освітнє середовище: єдність форми та змісту як імператив ефективності. Дис. … доктора філософії за спеціальністю «033 – Філософія». Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ. 243 с.
Гоцалюк, А. А. (2024). Демократія як мета і постправда як засіб: дилема когерентності. Освітній дискурс: збірник наукових праць. Випуск 49 (4–6). С. 7–17.
Гурківська, А. І. (2022). Політична дійсність в епоху постправди: змістовно-функціональні особливості.
Дис. … доктора філософії за спеціальністю «052 – Політологія». Інститут політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України, Київ. 288 с.
Козлова, В. В. (2016). Міжкультурний аспект мовленнєвого впливу. Молодий вчений. №11 (38). Листопад. С. 202–205.
Кочерган, М. П. (2006). Загальне мовознавство: Підруч. для студ. філол. спец. ВНЗ. 2 вид., випр. і доп. Київ : Видавничий центр «Академія». 463 с.
Кузьоменська, Л. (2022). Мова як фактор комунікативної ефективності. Вища освіта України: Теоретичний та науково-методичний часопис. № 4 (87). С. 79–88.
Кузьоменська, Л. Г. (2019). Комунікативна ефективність як функціональна мета мовних засобів. Освітній дискурс: збірник наукових праць = Educational discourse: Collection of scientific papers / Голов. ред. О. П. Кивлюк. Київ: «Видавництво «Гілея». Вип. 18 (11–12). С. 59–75.
Кузьоменська, Л. Г. (2019). Комунікативний горизонт сучасного суспільства у дзеркалі перспектив та обмежень. Освітній дискурс: збірник наукових праць = Educational discourse: Collection of scientific papers / Голов. ред. О. П. Кивлюк. Київ : «Видавництво «Гілея». Вип. 12 (4). С. 100–111.
Лаврук, Т. (2013). Інформаційна сфера як інструмент геополітичного дискурсу. Ґілея : науковий вісник. Збірник наукових праць. Вип. 74 (7). С. 390–393.
Самчук, З. Ф. (2020). Текст політики на тлі цивілізаційних контекстів і підтекстів як відсутній елемент освітнього дискурсу. Освітній дискурс: збірник наукових праць / Голов. ред. О. П. Кивлюк. Київ : ТОВ «Науково-інформаційне агентство «Наука-технології-інформація». Випуск 24 (6). С. 7–22.
Сеник, Р. М. (2014). Мова як суб’єкт і об’єкт філософії. Гуманітарний вісник Запорізької державної інженерної академії. Вип. 57. С. 51–62.
Сливінський, А. (2024). Соціокультурна взаємодія як фактор еволюціонування людства. Вища освіта України. № 2. С. 14–27.
Сухенко, В. (2020). Мова і суспільство: взаємодія і розвиток. URL: http://repository.hneu.edu.ua/bitstream/123456789/14727/1.PDF.
Шніцер, М. М. (2018). Метафора як універсальний мовний феномен. Сучасні наукові інновації (частина ІІ): матеріали ІІ Міжнародної науково-практичної конференції. м. Київ, 24–25 лютого 2018 року. Київ : МЦНД. С. 53–55.
Cassirer, E. (2020). The Philosophy of Symbolic Forms: Three Volume Set. Routledge. 1274 р.
Cienki, A. (2007). Frames, idealized cognitive models, domains. The Oxford handbook of cognitive linguistics / Ed. by D. Geeraerts and H. Cuyckens. Oxford: Oxford University Press, P. 170–187.
Jensen, K. B. (1986). Making Sense of the News: Towards a Theory and an Empirical Model of Reception for the Study of Mass Communication. Aarhus, Denmark: University of Aarhus Press. 392 p.
Scheufele, D. A. Framing as a Theory of Media Effects. Journal of Communication. 1999. Vol. 49. P. 103–122.
Taylor, M. & Perry, D. (2005). Diffusion of Traditional and New Media Tactics in Crisis Communication. Public Relations Review. Vol. 31. P. 209–217.
Westby, D. L. (2005). Strategic imperative, ideology, and frames. Frames of protest: social movements and the framing perspective / Ed. by H. Johnston and J. A. Noakes. Lanham : Rowman & Littlefield. P. 217–235.
