FULL-PAGE ENGRAVINGS IN THE 1755 EDITION OF THE BIBLE: ICONOGRAPHY AND ARTISTIC FEATURES
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.2.49Keywords:
engraving, iconography, art, BibleAbstract
This article is devoted to the study of full-page engravings created by the German master engraver Andreas Nunzer, included in the 1755 edition of the Bible translated by Martin Luther. The object of the research is a cycle of eight engravings that form part of the structure of the edition and constitute an important component of its artistic and decorative design. The main focus is placed on the compositional structure of the images, the iconography of biblical figures, symbolism, and the artistic features of the engravings. The methodological basis of the study is a complex of scholarly approaches, including art-historical, iconographic, and comparative analysis In the interpretation of the images, the principles of the iconographic method formulated by Erwin Panofsky are applied, which involve the analysis of a work of art through a system of symbols and cultural-historical contexts. The article attempts to reveal the distinctive features of the engraver’s artistic language, in particular the use of Baroque decorative elements, a complex system of chiaroscuro modeling, and expressive plasticity of figures. Iconographic representations of selected biblical figures are analysed, including depictions of the Evangelists and prophets of the Old and New Testaments. Attention is also given to the translation of inscriptions within cartouches accompanying the compositions, as well as to their interpretation in the context of the biblical text. As a result of the study, it has been established that the engravings perform not only a decorative function but also play an important didactic role, assisting the reader in visually comprehending the content of the Holy Scripture. It has been determined that the illustrative cycle forms a coherent iconographic program of the edition and reflects the characteristic features of German book graphics of the mid-eighteenth century. The results obtained may be used in further research on the history of European book printing, biblical iconography, and the artistic design of early printed books
References
Березіна Ю. О. (2020). Роль Мартіна Лютера та його перекладів Біблії у формуванні нормованої німецької мови. Іноземна філологія. Методика викладання іноземних мов. Вип. 91. С. 95–101. URL: https://periodicals.karazin.ua/foreignphilology/article/view/15862 (дата звернення 13.03.2026).
Biblia, das ist: die gantze Heilige Schrift des Alten und Neuen Testaments (1755). nach der Übersetyung D. Martin
Luthers. Nurnberg: in Verlegung der Johann Andreae Endterischen Handlung. [80] s., 1181 s., [23] s.
Брокгауз Ф. А., Ефрон И. А. (1895). Энциклопедическій словарь: в 86 т. Т.16а: Кояловичъ – Кулонъ. С.-Петербургъ: Типо-Литографія И.А. Ефрона, 480 с. (с. 481–960).
Ковальчук Г. (2021). Дослідження стародруків та рідкісних видань: з історії атрибуції книжкових пам’яток. Український історичний журнал. № 3. С. 148–156.
Ковальчук Г. (2004). Книжкові пам’ятки (рідкісні та цінні книжки) в бібліотечних зібраннях. Київ НБУВ. 644 с.
Диса К. (2020). Іконографічний / Іконологічний метод інтерпретації візуальних джерел у курсі «Історія повсякденного життя у ранньомодерній Європі». URL: https://ekmair.ukma.edu.ua (дата звернення 19.03.2025).
Стасенко В. Я. (2011). Українська книжкова гравюра XVI–XVIII століть. Львів. 208 c.
Цолін Д. (2025). Мартін Лютер і німецькі переклади Біблії. URL: https://nelcu.org.ua/martin-lyuter-i-nimetskipereklady-bibliyi (дата звернення 28.02.2026).
