ПОВСЯКДЕННІСТЬ, ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА КРЕАТИВНІСТЬ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ: ОНТОАНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ

Автор(и)

  • Назар Михайлович Гамерник Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0009-0009-1135-5759
  • Віталій Володимирович Логуш Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0009-0003-8198-2885
  • Іван Дмитрович Сербай Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди https://orcid.org/0009-0007-0255-5367

Ключові слова:

повсякденність, цифровізація, креативність, навчальний простір, онтоантропологія, цифрові практики, автономність студента, інтегроване середовище, гуманістичні цінності, технології в освіті

Анотація

У статті досліджено взаємодію повсякденності, цифровізації та креативності в сучасному навчальному просторі з позицій онтоантропології. Акцентовано на тому, що цифрові технології є не лише інструментом навчання, а й чинником формування способу буття, когнітивних і соціальних практик, а також творчого самовираження студентів. Розглянуто, як фізичне, цифрове та соціальне середовища інтегруються в повсякденні практики учасників освітнього процесу, створюючи умови для розвитку автономності, критичного мислення, творчих компетентностей та здатності до адаптації в умовах постійних змін. Визначено ключові виміри навчального простору: фізичний, цифровий та повсякденні практики, а також інтеграційний ефект їх поєднання, що формує середовище, сприятливе для комплексного розвитку особистості. Показано, що креативність у цифровому середовищі набуває онтологічного значення: вона визначає спосіб існування студента, його здатність конструювати власний освітній досвід, формувати нові сенси та активно взаємодіяти з інформаційними потоками й соціокультурними ресурсами. Стаття висвітлює роль викладача як наставника і фасилітатора, який спрямовує освітній процес, поєднуючи технологічні можливості та гуманістичні цінності, підтримуючи автономність і критичне мислення студентів. Дослідження підкреслює, що ефективна цифрова освіта потребує гармонізації технологічного прогресу з розвитком особистості, а також інтеграції рефлексивних практик, колективної творчості та соціальної взаємодії. Результати демонструють, що поєднання фізичних, цифрових і повсякденних практик сприяє формуванню цілісної освітньої траєкторії, розкриттю потенціалу студентів та розвитку їх здатності до самовираження й співтворення знань. Отримані висновки можуть слугувати методологічним підґрунтям для проєктування навчальних середовищ, що стимулюють розвиток автономної, креативної та соціально відповідальної особистості, здатної до активної участі в сучасному інформаційно-цифровому середовищі.

Посилання

Базелюк, О. (2021). Основні тенденції та виклики цифровізації у вищій освіті. Педагогічний дискурс, (31), 36–44. https://doi.org/10.31475/ped.dys.2021.31.05

Доценко, С. (2025). Роль цифрових технологій у формуванні технічної творчості здобувачів професійної освіти. Молодь і ринок. № 9 (241), 23–27 DOI: https://doi.org/10.24919/2308-4634.2025.338029

Коляда, І. Г., & Великодна, Є. М. (2022). Особливості сприйняття дійсності в межах цифрового простору. Культурологічний альманах, (3), 125–130. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2022.3.17.

Bobrytska, V. I., Krasylnykova, H. V., Protska, S. M., Skyrda, T. S., Krasylnykov, S. R., & Chkhalo, O. M. (2023). Digitalisation in higher education: A systematic review of its impact on health, cognition, and social interaction. International Journal of Learning, Teaching and Educational Research, 22(3), 37–58. URL: https://ijlter.myres.net/index.php/ijlter/article/view/2320

Gadamer, H.-G. (2013). Hans-Georg Gadamer on education, poetry and history: Applied hermeneutics (PDF). SUNY Series in Contemporary Continental Philosophy. Topper Learning. URL: https://topperlearning.motion.ac.in/.../applied_hermeneutics_suny.pdf

Giddens, A. (1984). The constitution of society: Outline of the theory of structuration. University of California Press.

Heidegger, M. (1993). Basic writings: From being and time (1927) to the task of thinking (1964) (D. F. Krell, Ed.). HarperSanFrancisco.

Jordanous, A., & Keller, B. (2016). Modeling creativity: Identifying key components through a corpus-based approach. Springer. https://doi.org/10.1007/978-3-319-33394-7_1

Nyaaba, M. (2024). Transforming teacher education in developing countries: The role of generative AI in bridging theory and practice. URL: https://arxiv.org/abs/2411.10718?utm_source=chatgpt.com

Roe, J., & Perkins, M. (2024). Generative AI and agency in education: A critical scoping review and thematic analysis. arXiv. URL: https://arxiv.org/abs/

Sharples, M. (2023). The impact of digital technologies on student creativity and learning. Cambridge University Press.

Ulmasovna, D. M., Asadova, I. Z., Ravilevna, A. A., & Baxtiyor Kizi, M. T. (2022). Enhancement the creativity of teachers in the context of digital education. International Journal of Health Sciences, 6(S5), 5970–5982. https://doi.org/10.53730/ijhs.v6nS5.8967

Yan, Z., Smith, J., & Brown, L. (2023). Digital education and creative engagement: A multi-dimensional perspective. Journal of Educational Technology & Society, 26(1), 5–12.

##submission.downloads##

Опубліковано

2025-12-26

Як цитувати

Гамерник, Н. М., Логуш, В. В., & Сербай, І. Д. (2025). ПОВСЯКДЕННІСТЬ, ЦИФРОВІЗАЦІЯ ТА КРЕАТИВНІСТЬ У НАВЧАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ: ОНТОАНТРОПОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ. Культурологічний альманах, (4), 171–178. вилучено із http://almanac.npu.kiev.ua/index.php/almanac/article/view/739