КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОВПЛИВІВ ВЕРНАКУЛЯРНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ Й УКРАЇНСЬКОЇ ТАНЦЮВАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ В ГАЛИЧИНІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.1.26

Ключові слова:

танець, клезмерська музика, їдишська вернакулярна танцювальна традиція, хореографія, Галичина.

Анотація

Стаття присвячена дослідженню їдишської вернакулярної танцювальної традиції як значущого чинника міжкультурної динаміки Галичини – регіону з глибоко вкоріненою традицією співіснування єврейської, української, польської й інших етноконфесійних спільнот. У центрі уваги – розкриття феномена танцю як утілення культурної пам’яті, засобу символічної репрезентації спільноти, носія тілесного знання й каналу міжетнічної комунікації. Вернакулярна єврейська танцювальна культура розглядається не лише як частина святкової чи обрядової практики, а як складна форма соціального висловлювання, що формувалася у взаємо- дії з навколишнім поліетнічним середовищем. Методологічно дослідження спирається на міждисциплінарний підхід, який поєднує історико-культур- ний аналіз, польові етнографічні матеріали, фольклорні джерела, а також сучасні підходи до тіла, утілення (embodiment) і колективної пам’яті. Застосування концепції танцю як «утіленого архіву» (embodied archive) дає змогу простежити, як через рух і ритм актуалізуються уявлення про ідентичність, спільність і відмін- ність, як закріплюються й передаються досвід травм, радості, опору, адаптації. Окрема увага приділена формам взаємодії між єврейською та українською танцювальними традиціями. Проаналізовані ритуальні й структурні подібності весільних, святкових та обрядових танців, що свідчать про культурну взаємну проникність і спільне поле тілесної взаємодії. Танцювальні практики розглядаються як діалогічні, пластичні, здатні до адаптації й трансформації в умовах багатокультурності. Окреслено вагому роль клезмерської музики як акустичного простору, що об’єднує танцювальну імпро- візацію, соціальну взаємодію й тілесну експресію. У контексті хасидської містики танець осмислюється як форма сакрального переживання, у якій тілесність перетворюється на засіб духовного піднесення. Проаналі- зовано функціонування єврейського соціального танцю як засобу конструювання колективної ідентичності в межах спільноти й у контакті з іншими етнічними групами. Дослідження сприяє поглибленому розумінню процесів перехрещення фольклорних традицій, вияв- ляючи танець як важливий маркер культурного обміну й засіб міжетнічного діалогу. Отримані результати засвідчують вагомий внесок єврейської танцювальної культури у формування багатошарового культурного ландшафту Галичини та розширюють уявлення про тілесні практики як ключовий ресурс культурної спад- щини регіону.

Посилання

Feldman W.Z. (2016). Klezmer: Music, history and memory. Oxford University Press.

Feldman W.Z. (2003). Remembrance of things past: Klezmer musicians of Galicia, 1870–1940. Polin: Studies in Polish Jewry. № 16. Р. 29–57. https://doi.org/10.3828/liverpool/9781874774730.003.0003.

Feldman W.Z. (2008). Traditional dance. The YIVO Encyclopedia of Jews in Eastern Europe. YIVO Institute for Jewish Research. URL: https://encyclopedia.yivo.org/article/2163.

Friedland L.E. (1985–1986) ’Tantsn Is Lebn’: Dancing in Eastern European Jewish Culture. Dance Research Journal. № 17/18. Р. 77–80. https://doi.org/10.2307/1478085.

Gollance S. (2021). It could lead to dancing: Mixed-sex dancing and Jewish modernity. Stanford : Stanford University Press.

Romaguera L.D. (2018). Dance as the embodied archive of memory, history, and culture. (Doctoral dissertation,

Florida International University). FIU Digital Commons. URL: https://digitalcommons.fiu.edu/etd/3847.

Vizonsky N. (1942). Ten Jewish Folk Dances: A Manual for Teachers and Leaders. Chicago : American-Hebrew Theatrical League.

Гаваздин В. (2010). Етнорегіональні особливості гуцульської ранньовесняної календарної обрядовості. Народна творчість та етнографія. № 3. С. 97–101.

Нагачевський А. (2001). Побутові танці канадських українців. Київ : Родовид.

Програми з традиційного єврейського танцю щорічної Літньої Їдишської Школи у Ваймері. (2025). URL: Facebook. https://www.facebook.com/yiddishsummerweimar.

Повалій Т.Л. (2015). Теорія та методика викладання українського народного танцю : навчальний посіб-

ник для студентів факультетів мистецтв педагогічних університетів. Суми : СПДФО Повалій К.В. URL:

https://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/746

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-03-25

Як цитувати

Чурсінова , О. Ю., & Толок , Н. О. (2026). КОМПАРАТИВНИЙ АНАЛІЗ ВЗАЄМОВПЛИВІВ ВЕРНАКУЛЯРНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ Й УКРАЇНСЬКОЇ ТАНЦЮВАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ В ГАЛИЧИНІ. Культурологічний альманах, (1), 222–228. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.1.26

Номер

Розділ

КУЛЬТУРОЛОГІЯ