ЧАС ДІОНІСА: ЦИКЛІЧНІСТЬ ХАОСУ ТА ПОРЯДКУ, ТРАНСВЕРТАБЕЛЬНІСТЬ І ЦІННОСТІ НА ПРИКЛАДІ ФІЛОСОФІЇ Ф. НІЦШЕ

Автор(и)

Ключові слова:

час Діоніса, діонісійські містерії, циклічна структура, типологія, хаос, трансвертабельність, Ф. Ніцше, діонісійські цінності

Анотація

Мета статті – дослідити циклічність часу Діоніса з характерологічною трансвертабельністю і діонісійські хаотичні цінності; показати значущість для сьогодення факту відтворення циклічного часу діонісійських містерій як типологічної структури несамовитості, неврівноваженості, трагічності, внутрішніх вибухів сус- пільно-політичного устрою. Методами дослідження: герменевтичним – намагаємось зрозуміти приховані сенси містерій та концепцій, на прикладі текстів Ф. Ніцше, інтерпретативним – знаходимо сенси давніх подій та презентуємо їх нові, осучаснені версії, крізь низку синергетичних понять – ентропії, трансверта- бельності, феноменологічним – розкриваємо досвід діонісійської свідомості у «чистому досвіді», що зали- шається таким «у собі» і сьогодні, історико-філософським – вивчаємо розвиток ідеї циклу діонісійських містерій та їх застосування у історичному контексті, на прикладі реформи Фукідіда, що подана у текстах Ф. Ніцше, структурно-типологічним – розкриваємо універсальні типологічні структури циклічного містері- ального діонісійського часу як моделюючого демократичний тип суспільства. Ф. Ніцше вважав двоєдність хаосу та порядку нормою реального життя, що персоніфіковано у пару богів Діоніса та Аполлона. Фукідід перевів життя полісу на циклічний час діонісійських містерій, що структурно-типологічно властиве сучас- ним державам разом з атрибутами несамовитості, трагедії, загибелі людини. Сучасні теорії хаосу, трансвер- табельності, стрімкість революцій, війн, злочинності, безумств корелюють з діонісійськими містеріями, що властиве для часу Діоніса. Типологія суспільно-політичного устрою базується на структурі циклічного часу діонісійських містерій; показано трансвертабельність хаотичного часу Діоніса як виток технологій масових внутрішніх вибухів у державах, цінностей несамовитості, неврівноваженості та трагічності

Посилання

Андрєєв, В. (2010). Історичні альтернативи: історіографічні міркування одного реципієнта. Наукові записки.

Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України. № 4 (48). С. 191–200/ https://www.irbis-nbuv.gov.ua, https://ipiend.gov.ua andreiev_istorychni.pdf.

Аристотель. (2022). Метафізика. Київ, Темпора, 848 с.

Лютий, Т. (2016). Ніцше. Самоперевершення. Київ: Темпора, 978 с.

Ніцше, Ф. (2020a). Весела наука. Харків: Фоліо, 288 с.

Ніцше, Ф. (2022). Народження трагедії з духу музики. Львів: Астролябія, 624 c.

Ніцше, Ф. (2019). Так мовив Заратустра. Книжка для всіх і ні для кого. Харків: Фоліо, 256 с.

Ніцше Ф. (2020b). Шопенгауер як вихователь. Сутінки ідолів. Харків: Фоліо, 192 с.

Пішель, Р. (2024). Будда, його життя та вчення. Київ: Арій. 224 c.

Платон. (2018). Бенкет. Львів: Видавництво УКУ, 220 c.

Резнік, В. (2015). Когнітивні та символічні чинники легітимації соціального порядку: феноменологічна концептуалізація. Соціальні виміри суспільства. Збірник наукових праць. Київ: Інститут соціології НАН України. С. 191–204. https://bibliotekanauki.pl https://www.academia.edu.

Сінельнікова, М. (2019). Концепт вічного повернення у філософії Фрідріха Ніцше. Філософські науки. 5(2), С. 38–42.

Сосюр, Ф. де. (1998). Курс загальної лінгвістики. Київ: Основи, 324 c.

Тойнбі, А. (1995). Дослідження історії. Київ: Основи, 406 с.

Fukuyama, F. (1992). The end of History and the last Man. The National Interest, 464 p.

Чуйкова, О. (2024) Діахронія ретенційної свідомості та наратив «тексту про минуле» П. Рікера та M. Пруста «У пошуках втраченого часу». Modern science: prospects, innovations and technologies: Scientific monograph. Part 2, 444, 105–143. https://doi.org/10.30525/978-9934-26-473-3-21.

Чуйкова, О. (2025). Лінгво-філософський структуралізм (синхронія та діахронія) концепту «трансцендентальне Его» Е. Гусерля International Scientific Conference Vectors of Science and Technology Development in the Context of Globalisation : Conference Proceedings, March 22–23, 42–45.

Юнг, К.-Г. (2018). Архетипи і колективне несвідоме. Львів: Астролябія. 608 c.

Prigogine, I., Stengers, I. (1984). Order out of Chaos. Man’s new dialogue with nature. Toronto, New York, London, Sydney: Bantam Books. 350 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2026-05-29

Як цитувати

Чуйкова , О. В. (2026). ЧАС ДІОНІСА: ЦИКЛІЧНІСТЬ ХАОСУ ТА ПОРЯДКУ, ТРАНСВЕРТАБЕЛЬНІСТЬ І ЦІННОСТІ НА ПРИКЛАДІ ФІЛОСОФІЇ Ф. НІЦШЕ. Культурологічний альманах, (2), 383–392. вилучено із http://almanac.npu.kiev.ua/index.php/almanac/article/view/848