ХАРАКТЕРИСТИКИ РЕЛІГІЙНОЇ ВІРИ В ПРАЦЯХ УКРАЇНСЬКИХ РЕЛІГІЄЗНАВЦІВ ПЕРІОДУ НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.1.6Ключові слова:
українські релігієзнавці, релігійна віра, орієнтація на трансцендентне, діалогічність, чинник самоідентифікації, парадоксальність, сенсожиттєва спрямованість, амбівалентність, сотеріологічний характер, безпековий/небезпековий вимірАнотація
Дослідження характеристик релігійної віри дає змогу глибше зрозуміти її багатогранність, складність і внутрішню суперечливість. Зазначено, що однією з основних характеристик релігійної віри є орієнтація на трансцендентне, що вказує на її спрямованість на вищі духовні істини, що виходять за межі матеріального світу. У цьому контексті важливу роль відіграє діалогічність віри, яка розкриває процес взаємодії між людиною та божественним, що виступає як шлях до духовного зростання й самопізнання. Релігійна віра є важливим чинником самоідентифікації, оскільки вона формує як індивідуальну та колективну ідентичність, так і систему цінностей і моральної відповідальності. Констатовано, що сутність парадоксальності релігійної віри полягає в поєднанні суперечливих елементів, таких як безумовна віра та сумнів, моральні абсолютні норми й індивідуальна свобода. Сенсожиттєвий характер релігійної віри полягає в її здатності формувати світогляд, що надає життю особистості смисл і моральні орієнтири, особливо в умовах соціальних криз, війни та трансформацій сучасного суспільства. Зазначено, що сотеріологічний характер релігійної віри пов’язаний з прагненням людини до спасіння душі, збереження внутрішнього балансу, самовдосконалення й морального очищення. Зважаючи на амбівалентний характер релігійної віри, важливо розуміти, що вона може стати важливим джерелом моральної підтримки, зміцнення суспільної єдності та сприяння соціальній стабільності. Водночас вона здатна викликати догматизм, ізоляцію, фанатизм або ж конфлікти, коли віра перетворюється на інструмент маніпуляції. Її безпековий потенціал полягає в сприянні стабільності, солідарності й психологічній підтримці, зокрема, в умовах російсько-української війни, тоді як небезпека виникає в разі радикалізації чи використання віри для маніпуляцій і виправдання насильства.
Посилання
Арістова А. (2021). Феномен кризи релігійної ідентичності / А. Колодний, Л. Филипович, А. Арістова (Ред.). Релігійні ідентичності в їх сутності і конфесійних виявах: український контекст. УАР. С. 48–53.
Вергелес К.М. (2024). Спотворення релігійної віри як фактор нездорової духовності. Культурологічний альманах. № 4. С. 14–22. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.4.2.
Говорун К. (2019). Політичне православ’я: доктрина, що розділяє Церкву. Київ : Дух і Літера.
Іщук Н. (2019). Сучасна православна теологія діалогу: філософсько-релігієзнавчий аналіз : дис. … д-ра філос. наук / Нац. пед. ун-т ім. М.П. Драгоманова.
Колодний А. (2016). Релігійний феномен у змінах його складових: релігієзнавче бачення. Українське релігієзнавство. № 80. С. 13–16. https://doi.org/10.32420/2016.80.669.
Колодний А.М. (2006). Основи релігієзнавства : курс лекцій / НАТІ. URL: http://moodle.nati.org.ua/pluginfile.php/14213/mod_resource/content/2/Релігієзнавство%20234_.-..pdf.
Максименко І.Г. (2025). Смислові контексти феномену релігійної віри у сучасному православному дискурсі : дис. … д-ра філософії. Київ.
Предко Д.Є. (2018). Релігійні почуття: сутність та особливості прояву. ВАДЕКС.
Предко О. (2023). Безпекові можливості релігійної віри. Софія. Гуманітарно-релігієзнавчий вісник. № 1 (21). С. 113–114.
Предко О.І. (2012). Релігійна віра як екзистенційне підґрунтя особистості. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія «Філософія. Політологія». № 109. С. 26–30.
Предко О.І., Филипович Л.О. (2025). Релігійна безпека: від описових наративів до концептуалізації у дослідницьких пошуках українських релігієзнавців. Українське релігієзнавство. № 98–99. С. 11–29. https://doi.org/10.32420/2306-3548/2025.98-99.01.
Пророк Н.В., Царенко Л.Г., Бойко С.Т. (2025). Релігія як ціннісно-смисловий ресурс у ситуації війни / Інститут психології ім. Г.С. Костюка НАПН України. https://doi.org/10.32782/cusu-psy-2025-1-17.
Сарапін О. (2018). Теоретичне релігієзнавство. Релігієзнавство : навчальний посібник. Київ : Дух і Літера. С. 8–37.
Титаренко В.В., Горкуша О.В. (2021). Релігієзнавство : посібник для студентів. КУБГ.
Харьковщенко Є.А., Пілецький Є.А., Скоклюк Ю.О. (2024). Релігійна віра як чинник релігійної безпеки/небезпеки в умовах російсько-української війни. Культурологічний альманах. № 3. С. 28–36. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.3.4.
Khvoinytska-Pereima K. (2024). Soteriology across spiritual, religious and philosophical traditions: A comparative analysis. Humanities Science Technologies. Р. 200–206. https://doi.org/10.32782/hst-2024-20-97-23.
Predko O.I. (2019). Religious faith: existential-anthropological meanings. Anthropological Measurements of Philosophical Research. № 16. Р. 33–42. https://doi.org/10.15802/ampr.v0i16.186936.
Predko O., Ptytsia M. (2025). Religious faith in the context of the Russian-Ukrainian war: Challenges and risks. Occasional Papers on Religion in Eastern Europe. № 45 (6). Р. 147–157. https://doi.org/10.55221/2693-2229.2639.
Predko O., Kostiuk O., Predko D. (2024). Religious faith: Personal forms of presentation. Obnovljeni Život: časopis za filozofiju i religijske znanosti. № 79 (2). Р. 163–174. https://doi.org/10.31317/oz.79.2.3.
Predko O., Predko D. (2024). Religious security: Its essence and main factors (Ukrainian context). Occasional Papers on Religion in Eastern Europe. № 44 (3). Р. 58–73. https://doi.org/10.55221/2693-2229.2516.
Yannaras C. (1991). Elements of faith: An introduction to Orthodox theology. T&T Clark.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




