ВПЛИВ ВЕНЕЦІАНСЬКО-ГЕНУЕЗЬКОГО КОНФЛІКТУ НА ПОДІЇ ПОЧАТКУ СТОЛІТНЬОЇ ВІЙНИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2026.1.15Ключові слова:
Столітня війна, Середньовічна Європа, Генуезька республіка, Венеціанська республіка, англо-французький конфліктАнотація
Стаття присвячена комплексному аналізу венеціансько-генуезького конфлікту й визначенню його впливу на події початкового етапу Столітньої війни (1337–1453). Автори акцентують увагу на тому, що протистояння таких двох провідних торговельно-морських республік, як Венеція та Генуя, формувало ширший політичний контекст, у межах якого розгорталось англо-французьке протистояння. З’ясовано, що торговельні інтереси Генуї та Венеції в Англії й Франції зумовлювали їхню дипломатичну та військову політику, а зміни в зовнішньополітичній орієнтації цих держав суттєво впливали на баланс сил загалом у середньовічній Європі. Особлива увага в статті приділена розкриттю ролі генуезців у північній торгівлі, зокрема їхній участі у фрахтуванні суден для англійських і фламандських купців. Окремо акцентовано на факторі генуезького флоту й арбалетників у військових кампаніях Франції. Зокрема, показано, що невдалі дії французького командування щодо використання генуезьких морських сил у 1336–1340 роках сприяли зміцненню позицій англійського флоту в Ла-Манші та Північному морі. Вихід Генуї з французької сфери впливу під час війни 1350–1355 років із Венецією призвів до втрати Францією таких важливих ресурсів, як кораблі й арбалетники, що істотно послабило її військовий потенціал. Результати дослідження свідчать про те, що венеціансько-генуезький конфлікт не лише опосередковано, а й безпосередньо сприяв зміцненню позицій Англії на морі та підірвав військовий потенціал Франції в перші десятиліття Столітньої війни. Власне, це робить венеціансько-генуезький конфлікт важливим чинником для розуміння загальноєвропейських політичних процесів XIV ст.
Посилання
Біляєва С. (2015). Північне Причорномор’я у контактах цивілізацій. Археологія і давня історія України. Вип. 4 : Археологія і простір. С. 114–122.
Войтович Л., Овсінський Ю. (2017). Історія війн і військового мистецтва : у 3 т. Харків : Фоліо. Т. 1 : Від зачатків військової організації до професійних найманих армій (бл. 3060 р. до Христа – початок XVI ст.). 894 с.
Купченко-Гринчук О. (2011). Спорядження англійської армії в роки Столітньої війни. Археологія. № 2. С. 72–81. Norwich J. (2003). A history of Venice. London : Penguin. 670 p.
Озимчук О. (2019). Ранок Середньовіччя. Історія Західної Європи V–XI століть в термінах, іменах та назвах. Рівне : О. Зень. 383 с.
Озимчук О. (2012). Характеристика атакувального озброєння англійських та французьких військ під час Столітньої війни (1337–1453). Слов’янський вісник. Рівне : РДГУ. Вип. 13. С. 86–88.
Озимчук О. (2015). «Велике шевоше» 1355 року Чорного Принца: гасконський аспект. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Рівне : РДГУ. Вип. 26. С. 78–81.
Озимчук О. (2018). Стратегія планування та здійснення військового вторгнення у Францію (1346–1347) англійського короля Едуарда ІІІ. Актуальні проблеми вітчизняної та всесвітньої історії. Рівне : РДГУ. № 30. С. 117–123.
Подаляк Н. (2009). Могутня Ганза. Комерційний простір, міське життя і дипломатія ХІІ–XVII століть. Київ : Темпора. 360 с.
Froissart J. (1904). The chronicles of Froissart. London : Macmillan and Co Limited. 555 p.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.




