«ПЕРЕЯСЛАВСЬКА ЛЕГЕНДА» У РАДЯНСЬКІЙ ФІЛАТЕЛІЇ: ФРАГМЕНТ ВІЗУАЛЬНОЇ АНТОЛОГІЇ МІФУ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.12

Ключові слова:

Богдан Хмельницький, «возз’єднання», міф, «Переяславська легенда», поштові марки, філателія

Анотація

Одним із «фронтів» триваючої «війни за історію» є її деміфологізація української історії. У статті розглянуто відображення давнього московського імперського міфу – так названої «переяславської легенди» в радянській філателії 1940-х – 1980-х рр. Проаналізовано тематичні поштово-маркові емісії, з’ясовано основні сюжетні лінії візуалізації історичного міфу про «возз’єднання двох братніх народів», окреслено коло ідеологем, які знайшли відображення на поштових мініатюрах, маркованих художніх конвертах і листівках. Радянські пам’ятні художні поштові марки та інша філателістична продукція стали одним із каналів візуалізації й трансляції міфу «переяславської легенди». Ця медійна маніпуляція відбувалася цілком і повністю в руслі сформованого ще російською імперською та довершеного радянською історіографією міфу про «возз’єднання двох братніх народів». Таким чином філателія стала одним із інструментів закріплення в суспільній свідомості радянських громадян двох ключових образів-міфологем. Постать засновника Української козацької держави, гетьмана Б. Хмельницького була безальтернативно прив’язана до самого факту Переяславської ради та міфу про «возз’єднання». Наслідки цього маніпулювання історичною свідомістю ми спостерігали ще донедавна, коли старші повоєнні покоління українців при згадці про гетьмана асоціювали його особу саме з Переяславською радою та «возз’єднанням». Засобами філателії було візуалізовано й поширено іншу міфологему про «всенародний, одностайний і добровільний» характер рішення Переяславської ради про «возз’єднання України з Росією». Саме через неї в свідомість українців кремлівські ідеологи вмонтували концепт Росії як «старшого брата». Україні ж у цій моделі «братерських стосунків» відводилася роль «молодшої сестри». Вивчення механізмів, методів та інструментів впливу радянської пропаганди, зокрема й засобами філателії є перспективним напрямком міждисциплінарних студій пропаганди та може послугувати виробленню адекватних засобів протидії російській пропаганді, зокрема й в умовах повномасштабної військової агресії.

Посилання

Апанович О.М. (1994). Українсько-російський договір 1654 р.: Міфи і реальність. Київ: Варта. 96 с.

Брайчевський М.Ю. (1972). Приєднання чи возз'єднання?: критичні зауваги з приводу однієї концепції. Торонто: Нові дні. 66 с.

Герасимчук В. (1930). До питання про статті Б. Хмельницького. Записки Наукового товариства імені Тараса Шевченка. Т. 100. С. 213–235.

Горобець В. М. (1995). Від союзу до інкорпорації: Українсько-російські відносини другої половини XVII – першої чверті XVIII ст. Київ: Інститут історії України НАН України. 68 с.

Грушевський М. С. (1996). Історія України-Руси: в 11 т., 12 кн. / Редкол.: П. С. Сохань (голова) та ін. Київ: Наукова думка. Т. 9. Кн. 1., С. 751–819.

Іваницький С. О. (1954). Переяславський договір з 1954 р.: Правна якість заложеного цим договором відношення договірних сторін. Нью-Йорк-Детройт-Скрентон: Друкарня «Народної Волі». 136 с.

Ивашкин В. В. (2019). Художественные маркированные конверты СССР 1953-1991. Справочник-прейскурант. Санкт-Петербург: Реноме. 382 с.

Каталог почтовых марок. 1857–1991. (2009). Россия. РСФСР. СССР. / Изд. 3-е. Под общ. ред. В. Б. Загорского. Санкт-Петербург: Стандарт-Коллекция. 520 с.

Крипякевич І. П. (1990). Богдан Хмельницький / Відп. ред. Ф.П.Шевченко, І.Л. Бутич, Я.Д. Ісаєвич, – 2-е вид., виправлене і доповнене. Львів: Світ. 408 с.

Крупницький Б. (1954). Совєтська теорія національно-державних відносин між Україною і Москвою. Науковий бюлетень Науково-дослідного інституту при Українському технічно-господарському інституті. Мюнхен. Ч. 39–40. С. 19–28.

Лащенко Р. (1923). Переяславський договір 1654 року між Україною і царем московським. Ювілейний збірник в честь професора, доктора Станіслава Дністрянського. Прага. С. 51–76.

Левченко В. (2015). Тематика «Великої Вітчизняної війни» на радянських поштових марках 1941–1945 рр. Драгоманівські історичні студії: зб. наук. праць молодих істориків / відп. ред. і упор. О. В. Потильчак та ін. Київ: Національний педагогічний університет імені М. П. Драгоманова. Вип. 3(7). С. 237–245.

Липинський В. (1920). Україна на переломі, 1657–1659: замітки до історії українського державного будівництва в XVII-ім столітті. Част. 1. Історичні студії та монографії. Т. 3. Відень: Дніпросоюз, 1920. 304 с.

Ляпин В. А. (2008). Каталог почтовых марок России (1856-1991). Москва: Изд. И. В. Балабанов. 608 с.

Маєвський О. (2017). Поштові марки як дійовий інструмент пропаганди в системі трансформації дійсності (на прикладі Райху, окупованої території України у роки Другої світової війни і так званих «ЛНР» і «ДНР»). Сторінки воєнної історії України. Вип. 19. С. 100–114.

Маєвський О. (2018). Політичні плакат і карикатура як засоби ідеологічної боротьби в Україні 1939-1945 рр. / відп. ред. О.Є. Лисенко. Київ: Ін-т історії України НАН України. 268 с.

Мякотин В. (1929). «Переяславский договор» 1654 г. Сборник статей, посвященных Павлу Николаевичу Милюкову 1859–1929. Прага. С. 241–261.

Оглоблин О. П. (1954). Українсько-московська угода 1654. Нью-йорк; Торонто: Вид-во Організації оборони чотирьох свобід України – Ліги визволення України. 100 c.

Одинец Д. (1918). Юридический характер присоединения Украины к России 1654 года. Родная земля. Киев. Кн. 2.

Пиріг Л. (2010). Філателія про козацьку славу України. Військово-історичний альманах. Ч. 2 (21). С. 88–108.

Петровський М. (1930). Нариси історії України XVII – початку XVIII століть. Досліди над літописом самовидця. Харків: Державне вид-во України. 454 с.

Потильчак О. В. (2019). Основи філателії: навчальний посібник; історичний ф‑т Нац. пед. ун-ту імені М. П. Драгоманова. Каф-ра джерелознавства та спец. іст. дисциплін. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. 400 с.

Потильчак О. В. (2018). Філателістичні матеріали як історичне джерело: інформаційний потенціал, класифікаційні ознаки та критерії систематизації Історичні джерела в українському інформаційному й освітньому просторі: верифікація та інтерпретація: монографія / наук. ред. д.і.н. проф. О. О. Салати. Вінниця, ТОВ «ТВОРИ». С. 79–100.

Потильчак О., Гончаренко О., Шарпатий В., Іщенко Ж. (2021). Українське поштове марковидання і деміфологізація національного наративу: один сюжет з історії проблеми. Деміфологізація історії та творення міфів в українській науці та публічному просторі: колективна монографія / наук. ред. О. Салата, Ю. Ковбасенко. Львів-Торунь: Liha-Pres. С. 42–78.

Почтовые конверты Министерства связи СССР (1979). Филателия СССР. № 7. С. 34, 37.

Почтовые конверты Министерства связи СССР (1988). Филателия СССР. № 2. С. 54–56.

Ревега В. (2016). Відображення козацької тематики на поштових марках із фондової колекції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Наукові записки Рівненського обласного краєзнавчого музею. Вип. ХІV: Матеріали наукової конференції, присвячені 120-річчю музейної справи на Рівненщині. Рівне: Дятлик М. С. 118–120.

Ревега В. (2013). Відображення Переяславської ради 1654 року на поштових марках фондової колекції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Проблеми та перспективи розвитку науки на початку третього тисячоліття у країнах СНД. Матеріали VII-ї Міжнародної науково-практичної інтернет-конференції 29–31 січня 2013 року: Збірник наукових статей. Переяслав-Хмельницький. С. 91–97.

Ревега В. (2014). Відображення постаті гетьмана Богдана Хмельницького та Переяславської ради 1654 року на поштових марках фондової колекції Національного історико-етнографічного заповідника «Переяслав». Восьмі Богданівські читання. Матеріали Всеукраїнської наукової конференції: Збірник наукових праць / Редкол.: О. Драч, К. Івангородський, А. Котиченко та ін. Черкаси: Вид. Чабаненко Ю. А. С. 83–86.

Сборник Законов СССР и Указов Президиума Верховного Совета СССР (1938 – июль 1956 гг.) (1956) / Под ред. Ю.И. Мандельштама; Сост. М. И. Юмашев, Б. А. Жалейко. Москва: Госюриздат. С. 262–264.

Смолій В. А., Степанков В. С. (1999). Українська національна революція XVII ст. (1648–1676 рр.). Київ: Видавничий дім «Альтернативи». С. 181–184.

Тезисы о 300-летии воссоединения Украины с Россией (1654–1954 гг.) (1954). Москва: Госполитиздат. 32 с.

Художественные маркированные конверты СССР. 1953–1967 гг. (1968). Каталог / Авторы-сост. С. И. НагельАрбатский, В. А. Орлов. Москва: ЦФА «Союзпечать». 224 с.

Федорук Я. О. (1996). Міжнародна дипломатія і політика України 1654–1657: монографія. Ч. 1: 1654 рік.; НАН України, Ін-т укр. археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського, Львів. від-ня. Львів. 262 с.

Федорук Я. (2005). Переяславська легенда середини XVII – кінця ХХ століть. Переяславська рада та українсько-російська угода 1654 р.: історія, історіографія, ідеологія (матеріали міжнародного «круглого столу», 12 грудня 2003 р.); Ін-т історії України НАН України; НДІ козацтва. Київ. С. 141–151.

Юр М. (2012). Савченко Ігор Андрійович. Енциклопедія історії України: у 10 т. / редкол.: В.А. Смолій (голова) та ін.; Інститут історії України НАН України. Київ: Наук. думка. Т. 9. С. 418–419.

Яковлів А. (1954). Договір Богдана Хмельницького з Москвою 1654: історично-правнича студія з нагоди 300-ліття договору (1654–1954). Нью-Йорк: Видавнича спілка Ю. Тищенко & А. Білоус. 127 с.

Moore A. L. (2003). Postal propaganda of the Third Reich, Pennsylvania: Schiffer Publishing Ltd. 144 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-06-28

Як цитувати

Потильчак, О. В., & Іщенко, Ж. М. (2023). «ПЕРЕЯСЛАВСЬКА ЛЕГЕНДА» У РАДЯНСЬКІЙ ФІЛАТЕЛІЇ: ФРАГМЕНТ ВІЗУАЛЬНОЇ АНТОЛОГІЇ МІФУ. Культурологічний альманах, (1), 84–98. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.1.12

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ