ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ УРЯДІВ В УКРАЇНІ І КРАЇНАХ БАЛТІЇ (1991–2004 РР.): ПОЛІТИКО-ПРАВОВИЙ АСПЕКТ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.6Ключові слова:
конституція, закон, парламент, партія, уряд, прем’єр-міністр, вибори.Анотація
Дана стаття відображає особливості формування урядів в Україні і країнах Балтії у перший період їх незалежності. У цій статті показано призначення прем’єр-міністрів, які очолювали уряди в зазначених країнах. Окремої уваги приділено політичній та правовій складовій щодо призначення прем’єр-міністра і складу уряду. В статті зазначається, що саме в ухвалених незалежними державами конституціях були закладені механізми формування урядів та визначено їх функції і відповідальності. Саме в прийнятих парламентами конституціях містилися системи балансів влади за якими визначається форма державного правління. Якщо Естонія і Латвія обрала для своєї політичної системи парламентську форму правління, то Україна і Литва – змішану. При цьому, країни Балтії після проголошення відновлення незалежності своїх держав одразу заклали у нових конституціях таку форму правління, то Україна це зробила у своєму Основному законі значно пізніше. Українці пройшли певну еволюцію у своєму творенні конституційної моделі, адже перша каденція парламенту не змогла її ухвалити. Лише друге скликання Верховної Ради України, у співпраці з обраним президентом, змогли знайти компроміс та затвердити Основний закону у якому було визначено особливості формування, функціонування і підпорядкування уряду. Після чіткого закріплення цього механізму у конституціях зазначених держав, відбувалося призначення та усунення як самих прем’єр-міністрів, так і всього складу уряду. Окрім інституційної складової у правовому полі цих держав щодо формування та відсторонення урядів, вагоме місце займала політична складова. Адже саме після обрання парламентів і формування у них більшостей у вигляді коаліцій політичних фракцій, давало можливість формувати уряди у Литві, Латвії і Естонії. В Україні ж урядова вертикаль, після ухвалення Конституції, призначалася президентом, хоч і за згодою парламенту щодо призначення Прем’єр-міністра. Парламент в Україні не мав рівноправного з президентом впливу на уряд, тому вибори до Верховної Ради не впливало на його склад і функціонування. В статті відображено призначення і строки перебування очільників урядів у кожній з зазначених держав протягом вказаного періоду.
Посилання
Albertas Simenas (2021). URL: https://www.lrs.lt/sip/portal.show?p_r=37045&p_k=1&p_t=83524.
Andris Berzins (2021). URL: https://lv.wikipedia.org/wiki/Andris_Bērziņš_(politiķis,_1951)).
Andrius Kubilius (2016). URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Andrius_Kubilius.
Dekretas Del A. ŠLEŽEVIČIAUS PASKYRIMO MINISTRU PIRMININKU. 1993. URL: https://e-seimas.lrs.lt/ portal/legalAct/lt/TAD/TAIS.3079.
Druskininkuose važiuodamas dviračiu mirė verslininkas B.Lubys (nuotraukos) (2011). URL: https://web. archive.org/web/20111228030557/http://www.lrytas.lt/-13193822331317482708-mirė-verslininkas-b-lubys-nuotraukospapildyta. htm.
Einars Repse (2010). URL: https://www.wikidata.org/wiki/Q471678.
Enno Tammer (2005). Mart Siimann peab moodustama valitsuse. URL: https://web.archive.org/ web/20111130055117/http://luup.postimees.ee:8080/leht/97/02/28/uudis.htm#esimene.
Estonia Names New Prime Minister (1997). URL: https://web.archive.org/web/20121103043728/http://www. highbeam.com/doc/1P2-703879.html.
Gediminas Vagnorius (2002). https://www3.lrs.lt/seimu_istorija/w3_lrs.seimo_narys-p_asm_id=53&p_int_tv_ id=0&p_kalb_id=2&p_kade_id=3.htm.
Irena Degutiene (2017). URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Irena_Degutienė.
Ivars Godmanis (2009). URL: https://web.archive.org/web/20090225100421/http://www.itogi.lv/rus/ ministri/5225/.
Janis Domburs & Dans Titavs (1998). Nezināmais tēvzemietis. Sestdiena. Juhan Parts (2007). URL: https://www. munzinger.de/search/go/document.jsp?id=00000024551.
Kallas Siim (2014). URL: https://www.worldwhoswho.com/views/entry.html?id=kal-0056.
Kazimira Danute Prunskiene (2006). URL: https://web.archive.org/web/20060522131555/http://www.zum.lt/min/ OS/dsp_darbuotojas.cfm?DarbuotojasID=24&OVID=29&langparam=LT.
Maris Gailis (2001). URL: https://en.wikipedia.org/wiki/Māris_Gailis.
Mart Laar (2007). URL: https://web.archive.org/web/20170429222417/http://www.irl.ee/en/mart-laar-0.
Nohlen, D & Stöver, P (2010) Elections in Europe: A data handbook, p. 1122.
Parliamentary Chamber: Saeima (1993). Elektions Held. URL: http://archive.ipu.org/parline-e/reports/arc/2177_93.htm.
Rinkimų rezultatai daugiamandatėje apygardoje (1992). URL: https://www.vrk.lt/en/1992-m.-lietuvos-respublikosseimo- rinkimai.
Rinkimų rezultatai daugiamandatėje rinkimų apygardoje (1996). URL: https://www.vrk.lt/statiniai/puslapiai/n/ rinkimai/seim96/rdl.htm. 21. Rolandas Paksas president of Lithuania (2014). The Editors of Encyclopaedia Britannica. URL: https://www. britannica.com/biography/Rolandas-Paksas.
Skuya R. (1997). Andris Šķēle un viņa radinieki. URL: http://www.periodika.lv/periodika2-viewer/?lang=fr#pane l:pa|issue:208992|article:DIVL24|query:ŠķēleApē.
Tarand, Andres (2001). URL: https://www.clubofrome.org/member/tarand-andres/.
The Elections of the President of the Republic (1993). URL: https://www.vrk.lt/en/pagal-data.
Valdas Adamkus president of Lithuania (2015). The Editors of Encyclopaedia Britannica. URL: https://www. britannica.com/biography/Valdas-Adamkus.
Valdis Birkavs (2000). URL: https://web.archive.org/web/20110122230205/http://www.gramata21.lv/users/ birkavs_valdis/.
1. Vilis Kristopans (2023). URL: https://www.wikidata.org/wiki/Q944216.
Вибори в незалежній Україні (2012). Вісник ЦВК. № 3(24). URL: https://web.archive.org/web/20190214161535/ https://cvk.gov.ua/visnyk/pdf/2012_3/visnik_st_18.pdf.
Вибори в Рійгікогу (1992), (1995), (1999), (2003). URL: https://www.valimised.ee/ru/arkhiv-proshedshikhvyborov/ vybory-v-riygikogu/proshedshie-vybory-v-riygikogu.
Віктор Федорович Янукович (2013). URL: https://uk.rodovid.org/wk/Запис:414556.
Головко В. (2009). Масол Віталій Андрійович. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : «Наукова думка». 784 с.
Головко В. (2011). Симоненко Валентин Костянтинович. Політична енциклопедія. Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. Київ : Парламентське видавництво, 2011. 808 с.
Головко В. (2009). Лазаренко Павло Іванович. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : «Наукова думка». 784 с.
Закон України (2004). Про внесення змін до Конституції України URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/ show/2222-15#Text.
Закон України (1992). Про внесення змін і доповнень до Конституції (Основного Закону) України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2113-12#Text.
Закон УРСР (1991). «Про заснування поста Президента Української РСР і внесенням змін та доповнень до Конституції (Основного Закону) Української РСР». URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1293-12#Text.
Закон УРСР (1991). Про Президента Української РСР. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1295-12#Text.
Історія Латвії ХХ ст. (2005). Блейере Д. та ін. Рига : «Юмава». 500 с.
Історія Литви кожному (2018). Бумблаускас А., Ейдинтас А., Кулакаускас А., Тамошайтис М. Київ : «Балтія- Друк». 423 с.
Конституційний Договір між Верховною Радою України Президентом України про основні засади організації та функціонування державної влади і місцевого самоврядування в Україні на період до прийняття нової Конституції України (1995). URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1к/95-вр#Text.
Конституція (Основний закон) Естонської Республіки (2015). URL: https://www.riigiteataja.ee/viitedLeht. html?id=10.
Конституція Латвійської Республіки (1992). URL: https://www.satv.tiesa.gov.lv/wp-content/uploads/2020/11/ Конституция-Латвийской-Республики.pdf.
Конституція Литовської Республіки. 25.10.1992. URL: http://lib.rada.gov.ua/static/LIBRARY/catalog/law/ lit_konst1.htm#гл1.
Конституція України прийнята на П’ятій сесії Верховної Ради України. (1996). URL: https://wipolex-res. wipo.int/edocs/lexdocs/laws/uk/ua/ua013uk.pdf.
Помер Юхим Звягільський: сірий кардинал Донбасу (2021). URL: https://web.archive.org/web/20211108093147/ https://www.bbc.com/ukrainian/features-43254518.
Прем’єр-міністр Литви Альгірдас Бразаускас подав заяву про відставку (2006). URL: https://www.rbc.ua/ukr/ news/premer_ministr_litvy_algirdas_brazauskas_podal_zayavlenie_ob_otstavke__1149074496.
Указ Президента України (2001). Про призначення А. Кінаха Прем’єр-міністром України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/347/2001#Text.
Указ Президента України (1997). Про призначення В. Пустовойтенка Прем’єр-міністром України. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/651/97#Text.
Указ Президента України (1995). Про призначення Є. Марчука Прем’єр-міністром України. URL: https:// zakon.rada.gov.ua/laws/show/433/95#Text.
Фокін Вітольд Павлович (2020). URL: https://www.ednist.info/dossier/500.
Шаповал Ю. Кучма Леонід Данилович. Політична енциклопедія / Редкол.: Ю. Левенець (голова), Ю. Шаповал (заст. голови) та ін. Київ : Парламентське видавництво, 2011. 808 с.
Шаповал Ю. Ющенко Віктор Андрійович. Енциклопедія історії України: Т. 6: Ла-Мі / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. Київ : «Наукова думка», 2009. 784 с.
