ІСТОРИКО-КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ ОЛЕКСАНДРА ДМИТРОВИЧА ТВЕРДОХЛІБОВА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.12Ключові слова:
історичне краєзнавство, Твердохлібов, історико-краєзнавча діяльність, Охтирка, Охтирщина, Сумщина, Харківський університет, Харківське історико-філологічне товариство, наукові розвідки, етнографічні експедиції, народні промисли, історія освіти, ХІІ археологічний з’їзд.Анотація
Стаття присвячена вивченню історико-краєзнавчої діяльності видатного дослідника Охтирщини Олександра Дмитровича Твердохлібова. Автором дано коротку характеристику розвитку історико-краєзнавчого руху на Лівобережній Україні наприкінці ХІХ – початку ХХ століть. Розглянуто плеяду дослідників, які вивчали історію Сумщини, при цьому виокремлено значення дослідницької роботи місцевих «провінційних» краєзнавців. Наведено короткі біографічні дані О. Д. Твердохлібова, зокрема висвітлено початковий шлях його становлення як історика і краєзнавця. Прослідковано наукові зв’язки видатного дослідника Охтирщини з Харківським університетом: його діяльність у складі Харківського історико-філологічного товариства при університеті, а також плідна співпраця і дружба з відомим харківським істориком-етнографом М. Ф. Сумцовим. Проаналізовано різні напрями історико-краєзнавчої діяльності О. Д. Твердохлібова, а також складено перелік його найбільш відомих праць. Автором зосереджено значну увагу на аналізі роботи видатного краєзнавця з вивчення різних аспектів історії Охтирки та місцевих повітів. Розглянуто його історичний екскурс стосовно розвитку релігійного життя громади Охтирщини, а також наукові розвідки щодо історії виникнення та розбудови окремих старовинних церковних споруд у регіоні. Детально проаналізовані дослідження О. Д. Твердохлібова з вивчення історії організації освітніх закладів Охтирки та загалом історії розвитку місцевої освіти. На основі детального вивчення праць дослідника виявлено його неабиякий інтерес до історії промислового розвитку Охтирщини, а також економіко-статистичних досліджень краю. Проаналізовані результати окремих етнографічних експедицій, які О. Д. Твердохлібов здійснював у вільний від педагогічної діяльності час. Відзначено вагомий внесок дослідника-краєзнавця в реалізації державних проєктів з вивчення старовинних місцевих народних промислів. Висвітлено також участь О. Д. Твердохлібова у ХІІ археологічному з’їзді в Харкові, зокрема його особистий внесок в організацію етнографічної виставки на цьому з’їздові. В заключній частині статті розглянуто фольклорно-літературну спадщину О. Д. Твердохлібова як перспективний шлях подальших досліджень у вивченні окремих напрямів діяльності цього видатного дослідника Сумщини.
Посилання
Багалій Д. І. (1990). Історія Слобідської України. Харків: Основа. 256 с.
Варченко І. Г. (1999). Олександр Дмитрович Твердохлібов – краєзнавець Слобожанщини та Полтавщини. Матеріали 3-ої Сумської обласної наукової історико-краєзнавчої конференції 7-8 грудня 1999. Суми. СумДПУ ім. А. С. Макаренка. 55.
Волис В. И. (1962). Александр Дмитриевич Твердохлебов – краевед и этнограф. Краеведческие записки Ахтырского краеведческого музея. Рукопись в 4 т. 3, 94–97.
Каталог выставки ХІІ-го археологического съезда (в Харькове).(1902). Этнографический отдел. Харьков: Паровая тип. и литогр. М. Зильберг и с-вья. ІІІ, 63–65.
Мегера Є. (2016). Охтирка в особистостях. Лідер, 35, 17.
Метка Л. (2010.) Гончарство Слобідської України у другій половині ХІХ – першій половині XX століття: Асортимент та збут виробів. Етнічна історія народів Європи, 33, 4.
Місостов Т.Ю. (2022). Історико-краєзнавчі дослідження на Сумщині наприкінці ХVІІІ – початку ХХ століть. Вісник науки та освіти, 5(5), 588–606.
Міщенко Л. (2022). Олександр Твердохлєбов – історик, етнограф, літератор, педагог. Витоки педагогічної майстерності, 29, 151–157.
Міщенко Л.В. (2022). Полтавець Олександр Твердохлєбов – педагог із когорти тих, хто готував гуманістичний макаренківський світогляд. ХХІ міжнародна науково-практична конференція «Управлінський дискурс макаренківської педагогіки», 186–194.
Свердлов Г. (1991) Краєзнавець О. Д. Твердохлібов. Прапор перемоги, Охтирка, 4, 2–4.
Скирда І.М. (2016). ХІІ Археологічний з’їзд: передумови, перебіг подій, історичне значення.(Дис. канд. наук). Харків. нац. ун-т імені В.Н.Каразіна. Харків.
Сумцов М.Ф. (2002). Слобожане. Історико-етнографічна розвідка. Х: Акта, 282 с.
Твердохлебов А. Д. (1886). Ахтырский Свято-Троицкий монастир. Харьковский сборник: литературно- научное приложение к «Харьковскому Календарю» на 1887 г. 1, Харьков, 992 с.
Твердохлебов А. Д. (1903). Ахтырский уезд накануне 19 в. СХИФИО, 19.
Твердохлебов А. Д. (1885). Гончарный промысел в Ахтырском уезде в 1881 году. Труды комиссии по исследованию кустарных промыслов Харьковской губернии. Харьков, ІІІ, 1–52.
Твердохлебов А. Д. (1885). Город Ахтырка. Харьковский календарь на 1886 год. Харьков, 636–651.
Твердохлебов А. Д. (1886). К истории Скельского монастыря. Киевская старина. 10, 392–398.
Твердохлебов А. Д. (1888). Котельва. Харьковский сборник. Харьков, 2, 115.
Твердохлебов А. (1885). Кустарные промыслы в Ахтырском уезде. Труды комиссии по исследованию кустарних промыслов Харьковской губернии. Харьков, ІІІ, 50–57.
Твердохлебов А. Д. (№ КН 1255/ДР-506). Литовка, Боголюбовка и Бакировка. На правах рукопису. Охтирський краєзнавчий музей м. Охтирка Сумської обл., Україна.
Твердохлебов А. Д. (1905). Осколки старины в Зеньковском уезде. Киевская старина, 7-8, 59–74.
Твердохлебов А. Д. (1887). Переписка по поводу борьбы двух полковничьих родов за полковничий ранг. Киевская старина, 5, 152–170.
Твердохлебов А. Д. (№ КН 1256/ДР-110). Попівна. На правах рукопису Охтирський краєзнавчий музей. м. Охтирка Сумської обл., Україна.
Твердохлебов А. Д. (№ КН 1256/ДР-110). Старосветская масница (Бывальщина). На правах рукопису. Охтирський краєзнавчий музей м. Охтирка Сумської обл., Україна.
Твердохлебов А. Д. (1893). Столетие Ахтырского уездного училища (1790–1890 гг.). Харьков, 51 с.
Твердохлебов А. Д. (1885). Судьба табачной фабрики в Ахтырке. Киевская старина, ХVІ, Киев, 179–189.
Твердохлебов А. Д. (№ КН 1256/ДР-110). Федот. На правах рукопису. Охтирський краєзнавчий музей м. Охтирка Сумської обл., Україна.
