БАГАТОВИМІРНІСТЬ КУЛЬТУРНИХ РЕПРЕЗЕНТАЦІЙ ДИЗАЙНУ: ОСВІТНЬО-ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.18

Ключові слова:

промисловий дизайн, дизайн іграшок, освітньо-виховний потенціал, філософія дизайну, людиновимірність, постіндустріальне суспільство.

Анотація

Статтю присвячено дослідженню багатовимірності культурних репрезентацій дизайну. Основний акцент зроблено на освітньо-виховних можливостях дизайну у сучасних складноструктурованих контекстах. Показано, що розвиток промислового дизайну змінює й способи духовного та культурного виробництва. Доведено, що дизайн пронизує різні аспекти повсякденного життя, сприяючи самореалізації людини та формуванню її ціннісних орієнтацій, естетичного смаку та культури споживання. Сучасний дизайн і архітектура розглядаються як носії гуманістичного та етичного потенціалу, що віддає перевагу досвіду людей у їхньому антропогенному середовищі. У статті доводиться нагальна потреба активізації гуманістичних, освітніх і навіть терапевтичних аспектів дизайну. Ця актуальність пояснюється зростаючим впливом дизайну на глобальне суспільство та його здатністю гармонізувати існування. В статті вказуйтеся що надаючи численні можливості для самовираження, дизайн сприяє творчості та спонукає до самоаналізу, навіть під час звичайного споживання. На засадах міждисциплінарного синтезу, здійснений комплексний аналіз дизайну іграшки та обґрунтовується важливість якісних дизайнерських рішень у сфері промислового дизайну, споживачами якого є діти. Доведено, що для посилення освітньо-виховного потенціалу даного виду дизайну важливою є взаємодія дизайнерів, психологів та педагогів, бо в іншому випадку можна не досягти бажаного ефекту від продукту. Особливо важливо уникнути цієї загрози та виявити освітньо-виховну перспективність промислового дизайну у постіндустріальному суспільстві, яке надає широкі перспективи для реалізації людської креативності, але й посилює споживацьку активність, що може привести до капсулізації людини у світі речей.

Посилання

Берн, Е. (2016). Ігри, у які грають люди. Книжковий клуб «Клуб Сімейного Дозвілля».

Гейзінга, Й. (1994). Homo Ludens. Київ. «Основи».

Грушевський, М. (2011). Дитина у звичаях і віруваннях українського народу. Київ. Вид-во Либідь.

Загарницька, І.І. (2011). Роль сучасних іграшок в житті дитини. Нова парадигма, Зб наук. праць. К. Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова. Вип. 103. С. 11–17.

Рижова І.С. (2006). Філософія дизайну: теоретико-методологічні засади. ЗНТУ.

Felton, E., Zelenko, O., & Vaughan, S. (Eds.). (2013). Design and ethics: Reflections on practice. Routledge.

Fry, T., & Nocek, A. (Eds.). (2020). Design in Crisis: New Worlds, Philosophies and Practices. Routledge.

Findeli, A. (1994). Design Issues: History, Theory, Criticism. The MIT Press, Cambridge, Massachusetts. Volume: 10, Issue: 2, pp. 49–68.

Fry, T. (2004). The voice of sustainment: Design ethics as futuring. Design Philosophy Papers, 2(2), 145–156.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-18

Як цитувати

Верещагін, О. Ю., & Федоренко, М. О. (2023). БАГАТОВИМІРНІСТЬ КУЛЬТУРНИХ РЕПРЕЗЕНТАЦІЙ ДИЗАЙНУ: ОСВІТНЬО-ВИХОВНИЙ ПОТЕНЦІАЛ. Культурологічний альманах, (2), 138–144. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.18