КІНЕЦЬ «ПРИВАТНОГО» У ДИСКУРСІ НАСИЛЬСТВА КРІЗЬ МОРАЛЬНУ РИТОРИКУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.2.28Ключові слова:
насильство, риторика, мораль, гендер, приватне, стать, #metoo.Анотація
Актуальність запропонованої роботи зумовлена тезою про те, що «стать – це предикат страху». Тема насильства ніколи не втрачає своєї актуальності, вона лише трансформується і розглядається під різними кутами зору. Але тема домашнього та гендерного насилля особливо актуалізувалася в Україні у останні кілька десятків років. Розглядаючи тему насильства як соціального феномену, автор наголошує на тому, що ми, як пострадянська країна були у полоні низки міфів та стереотипів, замовчування, заляканості, упередженості та слабкості правової системи. Ще до повномасштабної війни 2022 року Україна стала на шлях Європейського розвитку та вирішення цієї проблеми. Набули розвитку юридичні аспекти дослідження цієї теми, створювались притулки для жінок, надавалась уся необхідна їм допомога. Але головним фактором, на думку автора, є ментальні зміни у суспільстві та підходи до висвітлення цієї проблеми. Автор вбачає одним із рішень цієї проблеми у моральній риториці та підняття дихотомії «Я» – «інший» між жертвами та суспільством. Розповідаючи реальні історії насильства, суспільство піднімає цю тему на новий рівень, привертає увагу до проблеми, надаючи шанс жінці бути почутою, а іншим – шанс на безпеку та обізнаність. «Щоб не повторилось з іншою» – такий наратив будується у дихотомії «Я» – «Інший». У дослідженні автор спирається на порівняльний, дедуктивний, герменевтичний методи. Висновки, що представлені у кінці роботи, можуть бути невеликим доповненням до профілактики та боротьби із гендерним та домашнім насильством, формуванням відповідних уявлень у свідомості людей сучасного українського суспільства.
Посилання
Ігнатенко, І. (2019). Домашнє насильство в традиційній культурі Українців. Народна творчість та етнологія, (2), 56–65.
Кузьменко, Ю. В. (2020). Адміністративна діяльність національної поліції: протидія та запобігання домашньому насильству. Прикарпатський юридичний вісник, (2(27)), 104–107. Https://doi.org/10.32837/pyuv.v0i2(27).198
Про запобігання та протидію домашньому насильству, Закон України № 2229-VIII (2023) (Україна). Https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/2229-19#Text
Рубан, О. (2022). Філософський аналіз феномену безпеки у бутті людини в умовах війни, гендерна складова. Перспективи. Соціально-політичний журнал, (3), 12–17.
Слюсар, В. (2015). Атрибути насилля. Українська полоністика. Філософські науки, (12), 111–118.
Слюсар, В. (2017). НАСИЛЛЯ: СОЦІАЛЬНО-ФІЛОСОФСЬКА ПРИРОДА. Євенок О.О. http://eprints. zu.edu.ua/30554/1/монографія_Слюсар_насилля_2017.pdf (Оригінал опубліковано 2017 р.)
Суковата, В. (2014). Філософія Іншого, її джерела та сучасні напрямки: методологічний аналіз. Totallogy- XXI. Постнекласічні дослідження, (31), 285–301. Http://nbuv.gov.ua/UJRN/totallogy_2014_31_16.
Хамедова, О. (2020). репрезентація сексуального насильства в українській радянській пресі 1920‒1930-х років: ідеологічний контекст. Вісник Львівського університету. Серія Журналістика, (47), 44–55.