РОЛЬ НАРОДНОГО КОМІСАРІАТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В УПРАВЛІННІ ПЕНІТЕНЦІАРНОЮ СИСТЕМОЮ (1922–1930 РР.)

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.6

Ключові слова:

Народний комісаріат внутрішніх справ (НКВС), радянська влада, пенітенціарна система, виправно-трудові установи, ув’язнені, Україна

Анотація

Проаналізовано місце НКВС у забезпеченні функціонування в Україні пенітенціарної системи. Зазначено, що спершу за посередництва Головного управління місць позбавлення волі, а згодом завдяки Виправно-трудовому відділу НКВС влада здійснювала нагляд за виконанням судових вироків, які для порушників законодавства передбачали обмеження свободи. Показано як, шляхом влаштування при виправно-трудових установах виробничих майстерень та налагодження вирощування сільськогосподарської продукції, держава за посередництва НКВС намагалася залучити ув’язнених до суспільно корисної праці. Доведено, що попри зусилля наркомату з налагодження самостійного забезпечення осіб, які відбували покарання в місцях позбавлення волі, їжею та речами першої необхідності, ув’язнені продовжували потерпати від недоїдання, браку одягу та відсутності засобів гігієни. Незважаючи на неза- довільний матеріальний стан, НКВС все ж здійснював спроби налагодити у виправно-трудових установах культурно-просвітницьку роботу та намагався забезпечити хворим ув’язненим доступ до надання медичної допомоги. Наголошено, що в матеріальній скруті перебували не лише в’язні, але й персонал місць позбавлення волі. Службовці пенітенціарної системи отримували мізерну платню, унаслідок чого не могли собі забезпечити достойний рівень життя. Охоронцями ставали випадкові люди, які усупереч службовим інструкціям, налагоджували із в’язнями відносини сумнівного характеру. Зазначено, що після згортання непу в пенітенціарній системі відбулися зміни – частину в’язниць було ліквідовано, оскільки у відділених регіонах СРСР розпочали діяти виправно-трудові табори.

Посилання

В царині праці Наркомвнусправ УСРР (1925). Адміністративний вісник. № 7–8. С. 27–29.

Іваньков, І., Чайковський, А. (2010). Історико-правовий аналіз діяльності органів і установ виконання покарань на території України (кінець 19 – середина 20 сторіччя). Бровари: ХмЦНТЕІ. 208 с.

Міхеєва, О. (2011). Становлення та функціонування правоохоронних органів УСРР (1921–1928 рр.): історичні аспекти. Донецьк: Східний видавничий дім, 2011. 456 с.

По округах (1925). Адміністративний вісник. № 7–8. С. 22–26.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 5. Оп. 2. Спр. 32. 87 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 5. Оп. 2. Спр. 35. 117 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 5. Оп. 2. Спр. 37. 87 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 5. Оп. 2. Спр. 44. 19 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 5. Оп. 2. Спр. 61. 83 арк.

Центральний державний архів вищих органів влади та управління України. Ф. 5. Оп. 2. Спр. 62. 26 арк.

Шматко, Р. С. (2003). Розвиток організаційно-правових основ системи виконання покарань в Україні у 20-тих роках. Кримінально-виконавча система в Україні: проблеми, пошуки, перспективи. Матеріали науково-практичної конференції [Чернігівського юридичного] коледжу [ДДУ ПВП] «Проблеми виконання кримінальних покарань у виді позбавлення волі та його альтернатив: історія та сучасність». Випуск 3. Чернігів: Чернігівський юридичний коледж ДДУ ПВП. С. 182–185.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-25

Як цитувати

Песоцький, М. М. (2023). РОЛЬ НАРОДНОГО КОМІСАРІАТУ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ В УПРАВЛІННІ ПЕНІТЕНЦІАРНОЮ СИСТЕМОЮ (1922–1930 РР.). Культурологічний альманах, (3), 45–53. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.6

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ