ФЕНОМЕНОЛОГІЯ ЕСТЕТИЧНИХ ПЕРЕЖИВАНЬ (ОСОБИСТОСТІ) І АМЕРИКАНСЬКА ФІЛОСОФІЯ МИСТЕЦТВА: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АНАЛІЗ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.23Ключові слова:
феноменологія, особистість, філософія мистецтва, досвід, інтенційність, естетичний досвід, естетичне сприйняття, переживання, свідомість, життєвий світАнотація
Стаття присвячена аналізу естетичних переживань особистості в контексті феноменолого-естетичної методології. Спираючись на феноменологію Е. Гусерля, феноменологічну естетику М. Гейґера, О. Беккера, М. Дюфрена і А. Мальдіне та представників американської філософії мистецтва, таких як: М. Бердслі і Дж. Дікі, автор підкреслює ключову роль естетичного сприйняття (переживання) у формуванні естетичного досвіду (особистості). Аналізуючи інтенційну структуру свідомості як структуру інтенційного переживання, виділяється базові елементи феноменолого-естетичного підходу і феноменології естетичного досвіду до проблеми становлення особистості. Зроблено акцент на духовних, культурних і психологічних вимірах особистості, яка обумовлює референтні стосунки та їх роль в розвитку і культуротворення унікального світу творчої особистості в працях континентальних феноменологів та американських філософів мистецтва. Автор статті підкреслює важливість феноменологічного методу як продуктивної методології в сфері естетики: естетичного досвіду, естетичних переживань, а також виділяє особливе проблемне поле феноменології естетики і поле досліджень американської філософії мистецтва. По-друге, сучасна феноменологія (А. Мальдіне, М. Дюфрен) багато у чому втратила певні контури наукової методології, доробки які ми отримали в гусерліанській традиції. Тому сьогодні важко зрозуміти, з яким філософським підходом ми маємо справу, чи то аналіз мови, культурології, етики, психології особистості чи естетики. Американські філософи мистецтва обережно користуються і мало говорять про феноменологічний проєкт, але слід розмежувати «суворість» феноменології, про що чітко писав Е. Гусерль, від методів досліджень естетичного (досвіду) в поглядах американських філософів мистецтва. В статті вперше використовується порівняльний аналіз поглядів представників феноменологічного руху та американської філософії мистецтва.
Посилання
Астрахан, Н. (2014). Буття літературного твору. Аналітичне та інтерпретаційне моделювання: монографія / Н. Астрахан. Київ: Академвидав. 390 с.
Берґсон, А. (2010). Творча еволюція. / А. Берґсон; пер. з фр. Р. Осадчука. – Київ: Вид-во Жупанського. 318 с.
Кебуладзе, В. (2012). Неперекладність лексиконів. Критика. https://krytyka.com/ua/articles/neperekladnistleksykoniv.
Панченко, В. І. (2010). Естетика: підручник [Електронний ресурс] / Л. Т. Левчук, В. І. Панченко, О. І. Оніщенко, Д. Ю. Кучерюк. – Київ: Центр учбової літератури. 519 с. URL: https://shron1.chtyvo.org.ua/Levchuk_Larysa/Estetyka.pdf.
Сільваші, Т. (2020). Дерево Одіссея: Есеї, тексти, фото / Т. Сільваші. Київ: ArtHuss. 288 с.
Сучасна зарубіжна філософія. (1996). Течії і напрями. Хрестоматія: Навч. посібник / під ред. В. В. Лях, В. С. Пазенок. Київ: Ваклер. 428 с.
Beardsley, M. (by W. K. Wimsatt) (1946). The Intentional fallacy. Retrieved from: https://www.sas.upenn.edu/~cavitch/pdf-library/WimsattBeardsley_Intentional. pdf
Beardsley, M. (1975). Aesthetics from Classical Greece to the Present (Studies in the Humanities: №. 13). University Alabama Press. 414 p.
Becker, O. (1963). Von der Hinfälligkeit des Schön und der Abenteuerlichkeit des Künstlers // Becker O. Dasein und Dawesen. Neske, Pfullingen. 11–40 p.
Dickie, G. (1974). Art and the Aesthetic: an institutional analysis. N.Y: Comell University Press. 214 p.
Dufrenne, M. (1953). Introduction. Experience esthetique et object esthetique. Paris: Presses universitaires de France. Pp. 1–28.
Geiger, M. (1913). Beiträge zur Phänomenologie des ästhetischen Genusses. Jahrbuch für Philosophie und phänomenologische Forschung, I. 655–665 p.
Heidegger, M. (2005). Die Grundprobleme der Phänomenologie. Frankfurt am Main: Klostermann. 474 p.
Maceina, A. (1992). Buržuazios žlugimas. Raštai. Vilnius: Mintis, 477 p.
Maldine, H. (2012). Regard, Parole, Espace. Les éditions du cerf. 408 p.
Maldine, H. (2010). Une voix, un visage. URL: https://www.henri-maldiney.org/sites/default/files/imce/henri_maldiney_un_visage_une_voix_eps.pdf
Rancière, J. (1998). Le Partage du sensible: Esthétuque et politique. Paris: La Fabrique. 74 p.
