ФЕНОМЕНОЛОГІЧНЕ РОЗУМІННЯ МОТОРОШНОГО ДОСВІДУ: БІОЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.25

Ключові слова:

моторошний досвід, живе тіло, феноменологічна біоетика, відчуження, буття-у-світі

Анотація

Представлена робота присвячена розгляду поняття моторошного в контексті сучасних феноменологічних ідей у біоетиці. У статті висвітлено значення цього поняття та його етимологію, починаючи з психології і психоаналізу, де «моторошне» отримує своє обґрунтування в роботах З. Фройда та Е. Єнча. Розглянуто роль моторошного в мистецтві та культурних студіях, а також в галузі робототехніки, в межах якої розвивається концепція «моторошної долини». У статті окреслено різні підходи до розуміння моторошного, зокрема тлумачення як емоції та як настрою. Підкреслено, що інтерпретація моторошного досвіду як настрою характерна передусім для феноменологічної традиції і вкорінена в ідейному спадку М. Гайдеґґера. Описано та обґрунтовано взаємозв’язок між моторошним досвідом та людською тілесністю, зрозумілою феноменологічно як поєднання живого тіла (нім. der Leib) та тіла фізичного (нім. der Körper), а також підкреслено важливість таких понять, як відчуження та відчуття «бездомності» для розуміння моторошного досвіду. Простежено спадкоємність між ідеями Гайдеґґера та сучасними дослідженнями у сфері прикладної феноменології та феноменологічної біоетики. Проаналізовано можливе застосування концепту моторошного в біоетиці, зокрема, у контексті захворювання як живого людського досвіду, а також у площині глобальних криз та викликів. Визначено, що моторошне відчуття виникає у відповідь на виклики та загрози, що викривають нашу тілесно обумовлену вразливість, хиткість та ненадійність світобудови й ставлять під сумнів засади нашого попереднього світосприйняття, спонукаючи до змін, переосмислення та вироблення нових способів буття-у-світі.

Посилання

Aho, K. (2020). The uncanny in the time of pandemics: Heideggerian reflections on the coronavirus. Gatherings: The Heidegger Circle Annual, 10, 1–19.

Fuchs, T. (2019). The uncanny as atmosphere. Psychopathology and Atmospheres: Neither inside nor Outside, Newcastle upon Tyne, UK: Cambridge Scholars Publishing, 101–118.

Madeira, L., Leal, B., Filipe, T., Rodrigues, M. F., & Figueira, M. L. (2020). The uncanny of the illness experience: can phenomenology help?. Psychopathology, 52(5), 275–282.

Mangan, B. B. (2015). The uncanny valley as fringe experience. Interaction Studies, 16(2), 193–199.

Svenaeus F. (2017). Phenomenological bioethics: Medical technologies, human suffering, and the meaning of being alive. Routledge.

Svenaeus, F. (2013). Anorexia nervosa and the body uncanny: A phenomenological approach. Philosophy, Psychiatry, & Psychology, 20(1), 81–91.

Svenaeus, F. (2013). The body as alien, unhomelike, and uncanny: Some further clarifications. Philosophy, Psychiatry, & Psychology, 20(1), 99–101.

Trigg, D. (2017). Uncanny Bodies and Altered States. Black Hyperbox, Bucharest: Punch, 308–323.

Windsor, M. (2019). What is the Uncanny?. The British Journal of Aesthetics, 59(1), 51–65.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-25

Як цитувати

Петращук, М. О. (2023). ФЕНОМЕНОЛОГІЧНЕ РОЗУМІННЯ МОТОРОШНОГО ДОСВІДУ: БІОЕТИЧНИЙ КОНТЕКСТ. Культурологічний альманах, (3), 184–187. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.3.25