НОВІТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КУРГАННОГО НЕКРОПОЛЯ ЧЕРНІГОВА ДОБИ РУСІ

Автор(и)

DOI:

https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.12

Ключові слова:

Чернігів, давньоруський, поховання, курган, могильник, Передгороддя

Анотація

Протягом останнього десятиліття на території, яку займав Чернігів за доби Русі, була проведена значна кількість археологічних досліджень. Одним із результатів цих робіт стало виявлення двох десятків поховань, які можна інтерпретувати як підкурганні. Метою публікації є висвітлення нововиявлених могильних комплексів, їх датування та територіальна локалізація стосовно уже відомих частин могильника Чернігова Х−ХІ ст. Методологічною основою дослідження є принципи історизму та об’єктивності. Використані методи аналізу, синтезу, індукції. Наукова новизна публікації полягає у систематизації та локалізації нововиявлених підкурганних поховань та характеристиці комплексів стосовно території, на якій вони розміщувалися. Також необхідність даної публікації зумовлена тим, що останній раз нововиявлені підкурганні поховання були окремим предметом дослідження в науковій роботі ще на початку ХХІ ст. й існувала потреба висвітлення нових об’єктів. Висновки. Виявлені протягом 2013−2022 рр. підкурганні поховання, розташовані на території літописного Передгороддя та поза його межами, здебільшого відтворюють притаманний місцевому населенню синкретизм язичницького та християнського обрядів. Насипи в межах міста були знищені в процесі освоєння території протягом кінця ХІ−ХІІ ст., що негативно відобразилося на збереженості комплексів. У третині випадків рештки кургану фіксувалися лише за наявністю ровиків, а сама могила не була простежена. Особи, котрі поховані в малих та середніх за своїми розмірами курганах, що були виявлені протягом вказаного періоду часу, не належали до правлячої верхівки. Лише дві могили можна асоціювати з воїнами, а більша частина інвентарних поховань інтерпретуються як жіночі. Загалом же аналіз нововиявлених могильних комплексів допоміг розширити уявлення про топографію та час формування курганного могильника Чернігова.

Посилання

«Історико-архітектурний опорний план м. Чернігова з визначенням меж і режимів використання зон охорони пам’яток та історичних ареалів»: Про охорону культурної спадщини. Додаток 1 Опис об’єктів археологічної спадщини. (2019). Київ: Інститут культурної спадщини. 138 с.

Казаков А. Л., Рижий В. В., Булах О. Б. (2019). Науково-рятівні дослідження в Чернігові у 2015−2018 рр. І Всеукраїнський археологічний з’їзд: матеріали роботи. № 1. С. 489−494.

Моця О. П., Жигола В. С., Скороход В. М. (2019). Результати досліджень Чернігівського Передгороддя в 2018 році. Археологія. № 2. С. 114−123.

Моця О. П., Жигола В. С., Скороход В. М. (2022). Дослідження могильника ХІ—ХІІ ст. у Чернігові. Археологія та давня історія України. № 2. С. 297−309.

Моця О. П., Скороход В. М., Жигола В. С., Ситий Ю. М. (2023). Дослідження на передгородді в Чернігові у 2022 р. Археологія. № 3. С. 109−123.

Ситий Ю. М. (2013). Християнські поховальні пам’ятки давньоруського Чернігова. 272 с.

Шекун О. В. (2007). Нові дослідження чернігівського курганного некрополя. Чернігів у середньовічній та ранньомодерній історії Центрально-Східної Європи: Збірник наукових праць, присвячений 1100-літтю першої літописної згадки про Чернігів. С. 106−119.

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-12-30

Як цитувати

Шугалій, О. С. (2023). НОВІТНІ ДОСЛІДЖЕННЯ КУРГАННОГО НЕКРОПОЛЯ ЧЕРНІГОВА ДОБИ РУСІ. Культурологічний альманах, (4), 98–104. https://doi.org/10.31392/cult.alm.2023.4.12

Номер

Розділ

ІСТОРІЯ ТА АРХЕОЛОГІЯ