ШЛЯХИ АКТИВІЗАЦІЇ ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ЗДОБУВАЧІВ КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ОСВІТИ В ПРОЦЕСІ НАВЧАННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.1.42Ключові слова:
активізація пізнавальної діяльності, культурологічна освіта, здобувач вищої освіти, проєктне навчання, проблемне навчання, інтелектуально-креативні форми навчання, викладач вищої школиАнотація
У роботі досліджено шляхи активізації пізнавальної діяльності здобувачів культурологічної освіти у процесі навчання. В умовах сучасних трансформацій сфери освіти, науки та культури актуалізується адаптація системи вітчизняної вищої освіти до європейських стандартів. Визначено, що ефективним для сьогоднішнього студентства – представників сучасного покоління, що вільно володіють гаджетами, є активне використання мультимедійних, інформаційно-комунікативних технологій з урахуванням небезпеки та ризиків, що містить інтернет-простір. Водночас зауважено на необхідності формування комунікативної компетентності в безпосередньому спілкуванні у форматі офлайн. Для цього доцільним є використання дискусій, діалогічних форм, дебатів, мозкових штурмів, які активізують аналітичне мислення, вчать висловлювати свої думки, заохочують майбутніх культурологів ставити питання та шукати на них відповіді, розвивають допитливість, стимулюють інтерес до навчання. Указано на ефективність упровадження інтелектуально-креативних форм (ігор, квестів, батлів, вікторин, олімпіад, кросвордів та ін.), проєктного, проблемного навчання. Такі форми дають можливість вироблення та напрацювання теоретичних знань на практиці, розвивають самостійність і відповідальність, формують професійні компетентності та м’які навички (командну роботу, критичне мислення, таймменеджмент та ін.). У процесі навчання майбутній культуролог повинен розвивати навички аналітичного й критичного мислення: нестандартних підходів, генерування інноваційних ідей, відкритості до різноманітності та мультикультурності, соціальних і емоційних навичок – громадянської свідомості, відповідальності, гнучкості, адаптативності, вміння слухати та спостерігати, емпатії, здатності вирішувати конфлікти та ін. Акцентовано увагу на постаті викладача вищої школи як носія актуальних знань, наставника, який готує майбутніх культурологів до професійної діяльності, спрямовує й стимулює пізнавальну активність, розкриває потенціал та здібності кожного здобувача, підтримує їх інтелектуальне, професійне й особистісне становлення та зростання.
Посилання
Гладуш В. А. (2014). Педагогіка вищої школи: теорія, практика, історія. Навч. посіб. / В. А. Гладуш, Г. І. Лисенко. Дніпропетровськ.
Інноваційні освітні технології: навчально-методичний посібник (2020) / упорядник Л. М. Прокопів. Івано-Франківськ.
Кабанець Ю. (2023). Освіта і культура: наскільки Україна готова до вступу в ЄС. URL: http://surl.li/nlkte
Каламаж В. І. (2019). Психологічні чинники ефективності групової проектної діяльності студентів ЗВО у процесі вивчення іноземної мови: дис. … канд. псих. наук: 19.00.01. Луцьк. 225 с.
Куземко Л. (2020). Навички ХХІ століття в контексті забезпечення якості професійної підготовки педагога. URL: http://surl.li/qpnrq
Рамка компетентностей для культури демократії. (2018). Том 1. Контекст, концепції та модель. URL: http://surl.li/wsww
Ребенок В. М., Торубара О. М. (2023). Інформаційно-комунікаційні технології в освітньому процесі ЗВО / Матеріали VІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції «Актуальні проблеми та перспективи технологічної і професійної освіти», 20–21 квітня 2023 року. Тернопіль, 2023.
Сучасна культурологія: актуалізація теоретико-практичних вимірів: колективна монографія (2019) /за заг. ред. проф. Ю. С. Сабадаш. Київ : Видавництво Ліра-К.
Українське покоління Z: цінності та орієнтири: результати загальнонаціонального опитування. (2017). Київ. URL: http://surl.li/plzym
Soft skills – невід’ємні аспекти формування конкурентоспроможності студентів у XXI столітті (2020). Київ : Київ. нац. торг.-екон. ун-т.