ФОРМУВАННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНОЇ СВІДОМОСТІ УКРАЇНЦІВ: АНАЛІЗ ВЕРБАЛІЗАЦІЇ АГРЕСІЇ В МОВЛЕННІ ГЕРОЇВ ДРАМИ В. ВИННИЧЕНКА «ЧОРНА ПАНТЕРА І БІЛИЙ МЕДВІДЬ»
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2024.2.26Ключові слова:
агресія, аналіз, вербалізація, свідомість, культура, література, художній твір.Анотація
У соціальному житті наявні різні фактори, які відповідають окремим культурам та культурним цінностям. Найбільш типовими та найпоширенішими елементами культури вважаються музика, витвори мистецтва, спорт, наукові відкриття та, звісно ж, літературна спадщина. І практично всі сфери у свідомому суспільстві обслуговуються мовою. Однією з особливостей мови людей є спроможність відтворити сигніфікат адресо- ваного висловлювання, яка відсутня у тварин. Це дає змогу всотувати, обробляти та відтворювати отримане повідомлення назовні залежно від потреби та обставин. Таким чином підтверджується тяжіння когнітивних людських процесів до взаємозв’язку з культурфілософськими, соціальними чинниками, в результаті чого констатується разюча відмінність людини від будь-якої іншої істоти на нашій планеті. В процесі глобалізації культурний рівень та досвід різних народів формувалися та впливали один на одного. Не минула така участь і культури українського народу на початку минулого століття через події, що відбувалися на теренах України. Різкі зміни в житті населення сприяли переродженню свідомості людства та буття кожного окремого інди- відуума, що призвело до оновлення особистості та людської природи. Значну роль у цьому процесі відіграла творчість відомого українського письменника Володимира Винниченка. Його стиль, ідейна спрямованість, підняття на поверхню хвилюючих соціальних і культурфілософських питань, характерні лейтмотиви художніх літературних творів сприяли формуванню нового народного світосприйняття, переосмислення минулих поглядів на життя та розвитку нової тенденції процесу мислення. Інтересом цієї роботи є дослідження про- яву вербальної агресії та деструктивної поведінки між героями твору «Чорна Пантера і Білий Медвідь», визначення впливу такого відношення на подальшу долю персонажів, поглиблений розбір особливостей вер- балізації агресії та аналіз мовних засобів на різних рівнях, застосованих автором.
Посилання
Бажан, М. П. (2000). Українська мова: Енциклопедія. Київ. 752 с. URL: http://litopys.org.ua/ukrmova/um.htm
Варій, М. Й. (2008). Психологія особистості: навчвльний посібник. Київ: Центр учбової літератури, 592 с. С. 151.
Винниченко, В. К. (2014). Чорна Пантера і Білий Медвідь : драми.. Київ: Знання, 253 с.
Громко, Т. В. (2021). Методологія та досвід дескрипції говірки: монографія. Дніпро: Середняк Т.К. 452 с.
Загнітко, А. П. 2 (014). Сучасна лінгвістика: погляди та оцінки: науково-аналітичне видання. Донецьк: ДонНУ, 464 с. URL:
https://science.donnu.edu.ua/wp…/sites/. ./Zahnitkoretsenzii _maket_ost.pdf.
a. Мельничук, О. С. (1997). Мова як суспільне явище і як предмет сучасного мовознавства. Мовознавство. № 2–3. С. 3–19.
Михайлин, І. (1996). Методологічні пошуки в українській критиці та історії літератури ХІХ ст. [в:] Літературознавство: «Міжнародний конгрес україністів». Київ, С. 320–327.
Потебня, О. А. (1913). Думка і мова. Мова і народність. Про націоналізм Харків: «Мирна праця». VII, с. 225.
Розова, Т. В., Сидоренко. О. П., Коваленко, О. А. (2019). Український кордоцентризм: історія та сучасність. Гілея: науковий вісник. Збірник наукових праць. / гол. ред. В.М. Вашкевич. Київ: ВІР УАН, Вип. 148 (№ 9). Ч. 2. Філософські науки. С. 124 –132.
Русанівський, В. М. (2001). Історія української літературної мови. Київ: АртЕк, 392 c.
Селіванова, О. О. (2010). Лінгвістична енциклопедія. Полтава: Довкілля, 844 с.
Табачковський, В. (2002). Природа людини: Філософський енциклопедичний словник. НАН України, Ін-т філософії імені Г.С. Сковороди / редкол.: В.І. Шинкарук (голова) та ін. Київ: Абрис, VI, 742 с.
Українська мова. (2011). Енциклопедія / За редакцією І. В. Муромцева. Київ: Видавництво «Майстер-клас», 400 с.
Cassirer, Ernst (1923). Philosophie der symbolischen Formen / Bd.1. Die Sprache. Berlin, S. 318.
Steiner, Rudolf (1919). Die Kernpunkte der Sozialen Frage in den Lebensnotwendigkeiten der Gegenwart und Zukunft, Goetheanum, 168 S.