ДЕМОГРАФІЧНА СИТУАЦІЯ В СТАРОМУ КОДАКУ В 1764 РОЦІ (ЗА МАТЕРІАЛАМИ СПОВІДНОГО РОЗПИСУ)
Ключові слова:
історична демографія, Запорізька Січ, українське козацтво, народжуваність, шлюбність, Південна УкраїнаАнотація
Метою статті є оцінювання історико-демографічної ситуації в поселенні Старий Кодак станом на 1764 рік на основі сповідного розпису Старокодацької хрестової наміснії. Попри наявність значної історіографії з історії фортеці Старого Кодаку, дослідження, присвячені самому населеному пункту та його демографічній історії, практично відсутні, а наявна інформація є спорадичною. В основу дослідження покладено сповідний розпис за 1764 рік. Автор доходить висновку, що загалом склад населення Старого Кодаку, а також загальні тенденції в динаміці народжуваності та шлюбності збігаються з відповідними показниками інших населених пунктів Кодацької та Самарської паланок цього часу. У демографічній структурі населення, а також динаміці народжуваності й шлюбності помітний значний негативний вплив російсько-турецької війни 1735–1739 років. Помітною є нестача чоловіків, народжених між 1735 та 1749 роками, хоча загалом коефіцієнт співвідношення статей був досить збалансованим (коефіцієнт співвідношення статей 96). На шлюбність і народжуваність значною мірою вплинула післявоєнна криза 1739–1748 рр. Протягом 1739–1745 рр. коефіцієнти шлюбності були вдвічі нижчими, ніж протягом наступних років (3% замість 6%). Коефіцієнти народжуваності відреагували на кризу з відставанням. Протягом 1741–1748 рр. вони також були вдвічі меншими за звичайний рівень (20% проти 40%). Рівень народжуваності в Старому Кодаку (40%) є високим за сучасними мірками, але загалом був нормальним для цього періоду й навіть нижчим, ніж у Гетьманщині (45%). Показники народжуваності, у тому числі сумарні коефіцієнти народжуваності (коефіцієнт 6), у Старому Кодаку збігалися з іншими старими та великими населеними пунктами на теренах Війська Запорізького Низового, але були меншими, ніж у нових поселеннях (Кам’янському й Кам’янці Старожитній). Середній вік укладання шлюбів дорівнював 25,9 року у чоловіків і 19,6 року у жінок і був досить низьким порівняно з іншими поселеннями паланки. Особливістю Старого Кодаку з погляду шлюбності був доволі пізній вік настання 100% шлюбності серед чоловічого населення (45–49 років).
Посилання
Баччи, М. Л. (2010). Демографическая история Европы. Санкт-Петербург : Alexandria, 304 с.
Волошин, Ю. 92023). Парафіяльна спільнота. Пирятинська протопопія другої половини XVIII ст. (соціально-історичний та історико-демографічний виміри). Львів: Укр. катол. ун-т. 420 с.
Гісцова, Л. (2006). Сповідна книга Старокодацької Запорозької хрестової намістії 1766 року як джерело до вивчення історії поселень вольностей військових. Січеславський альманах. № 2. С. 20–27.
Дубецкий, М. (2015). Ч. 2. Кодак. Пограничная крепость и её окрстности. Летопись Екатеринославской архивной учёной комиссии. Дніпропетровськ, Т. 2. С. 353–499.
Заруба, В. (2013). Фортеця над Кодацьким порогом. Дніпропетровськ : Ліра, 60 с.
Макаревский, Ф. (2000). Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии: церкви и приходы прошедшего XVIII столетия. Репринтне відтворення видання (Екатеринослав, тип. Я. М. Чаусского, 1880). Дніпропетровськ: Дніпрокнига, 1080 c.
Мицик, Ю. А. (2016). З історії Кодака та його околиць. Український археографічний щорічник. Вип. 19/20. С. 424–430.
Мицик, Ю. А. (2010). Початкова історія Кодака у світлі документації коронного гетьмана Конецпольського. Придніпров’я: історико-краєзнавчі дослідження. № 8. С. 25–32.
Мицик, Ю. А. (2011). Про участь чигиринців у заселенні нашого краю у часи Нової Січі. Січеславський альманах : збірник наук. праць з історії укр. козацтва. № 6. С. 85–89.
Мороз, В. С. (2017). Буря. Другий штурм Кодака. Наддніпрянська Україна: історичні події, процеси, постаті. № 15. С. 3–18.
Репан, О., Старостін, В., Харлан, О. (2008). Палімпсест. Коріння міста: поселення XVII–XVIII століть в історії Дніпропетровська. Київ : Укр. пропілеї, 269 c.
Центральний державний історичний архів України, м. Київ. Ф. 127, оп. 1016, спр. 638, арк. 81–110 зв. (1764 р.).
Чирук, С. В. (2025). Сповідні розписи Старокодацької наміснії 1760-х років як джерела з історичної демографії Нового Кодаку. Universum Historiae et Archeologiae. Vol. 6 (31) (рукопис).
