ОНТОЛОГІЧНІ ОСНОВИ КОМУНІКАТИВНИХ МЕХАНІЗМІВ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.30Ключові слова:
комунікативні механізми, онтологічна основа, полілокальність, взаєморозуміння, дискурс, теорія комунікативної дії, смислозначеннєвий релятивізмАнотація
У статті відображено спробу філософського осмислення онтологічних основ комунікативних механізмів. Обґрунтовано важливість розгляду цього питання з урахуванням аксіологічного підґрунтя. У роботі виявлено, що, здійснюючи аналіз сутнісних основ комунікативних механізмів, потрібно також зважати на проблематику, пов’язану із сучасними реаліями існування полілокальних елементів і їх духовною основою. Зважаючи на зазначену тему в статті, розглянуто комунікативні механізми не як просто засоби для комунікації, а як такі, що враховують глибинний зміст сутнісного існування. Обґрунтовано, що онтологічні основи розкривають ускладненість соціального середовища, яка зумовлена різноманітними формами культури й незліченною кількістю індивідуальних раціональних смислів буття.При розкритті проблематики статті згадано мислителів, які у своїх роботах наголошували на важливості комунікації в соціальному просторі. Під час аналізу тверджень Н. Лумана сформовано висновок, що побудова успішної взаємодії в мультикультурному світі неможлива без сприйняття і розуміння. Звернення до обґрунтування К.-О. Апелем дискурсу підтверджує те, що комунікативні механізми є ефективними засобами для взаємодії в полілокальному середовищі. Також згадано Ю. Габермаса в процесі аналізу проблематики впливу соціокультурного життєвого світу на комунікативні процеси.У висновках зазначено, що для розвитку й удосконалення полікультурного середовища необхідно враховувати різноплановість його складників, тому смислозначеннєвий релятивізм формує сутнісну основу.У роботі акцентовано на тому, що в розумінні багатоманітності соціального простору полягає онтологічна основа комунікативних механізмів.
Посилання
Апель, К.-О. (1999). Етноетика та універсалістська макроетика: суперечність чи доповнювальність. Єрмо- ленко А. Комунікативна практична філософія. Підручник. Київ : Лібра, С. 355–372.
Габермас, Ю. (1996). Комунікативна дія і дискурс. Першоджерела комунікативної філософії. Київ : Либідь, С. 84–90.
Єрмоленко, А. (2021). Дискурс. Комунікація. Моральність. Київ, 437 с.
Habermas, J. (1981). Theorie des kommunikativen Handelns / Jürgen Habermas. Bd. 1 : Handlungsrationalität und gesellschaftliche Rationalisierung. Frankfurt a. M. : Suhrkamp, 533 S.
Luhmann, N. (1997). Die Gesellschaft der Gesellschaft / N. Luhmann. Frankfurt, 1164 s. Bd. 1 : 594 s., Bd. 2 : 570 s. ISBN 3-518-58247-X.
Luhmann, N. (2001). Was ist Kommunikation? Luhmann N. Aufsätze und Reden. Stuttgart, 334 s.
