СУТНІСТЬ ІСТОРІОСОФІЇ ЯК ФЕНОМЕНУ УКРАЇНСЬКОЇ КУЛЬТУРИ В КОНЦЕПЦІЇ КОСТЯНТИНА КИСЛЮКА
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.46Ключові слова:
історіософія, національно-культурна пам’ять, культура України, філософія історії, політика, Костянтин КислюкАнотація
У статті проведено історіографічний аналіз культурологічної монографії Костянтина Кислюка, у якій втілена авторська достатньо повна концепція історіософії як інтелектуального феномену в історії культури України. Задля виявлення сутності заявленої теми в статті беруться до уваги найбільш важливі теоретичні та історичні аспекти. За Костянтином Кислюком, історіософія є найпоширенішою історико-пізнавальною практикою в українському середовищі, яка спрямована на осмислення культурно-історичних подій та явищ у житті українського народу. У статті аналізується теоретичне визначення Костянтина Кислюка концепту української історіософії. Вивчається система його поглядів на проблему розмежування понять «історіософія» та «філософія історії», що є спробою остаточного вирішення цієї наукової проблеми. Осмислюється різниця між видами, типами та формами історіософії як феномену української культури, відповідно до наведеної в монографії авторської аргументації. Особлива увага приділяється розвитку історіософської думки в Україні впродовж багатовікової історії. На матеріалі монографічної праці Костянтина Кислюка, від часів Середньовіччя і до початку ХХІ століття, у статті висвітлюються характерні особливості української історіософії на різних стадіях розвитку – виникнення, становлення, зрілості, модернізації. При цьому в статті аналізуються деякі тексти з літературних першоджерел.У статті визначається новизна та практичне значення наукової культурно-історіософської концепції Костянтина Кислюка в умовах соціально-ідеологічної кризи та культурно-політичних перетворень перших десятиліть пострадянського періоду незалежної України.Також у матеріалі статті висвітлюються основні факти з біографії Костянтина Кислюка як помітного діяча в галузі наукової гуманітаристики в Україні сучасної доби.
Посилання
Антоняк, Б., Антоняк, Ю., Бічуя, Н., Гошко Т., Григоренко, Г. … Храплива-Щур Л. (1999). УСЕ. Універсальний словник-енциклопедія. Київ : Ірина. 1551 с.
Артюх, В. О. (упор.) (2011). Українська історіософія (ХІХ–ХХ ст.). Антологія у 2 частинах. (Ч. 1). Суми : Сумський державний університет. 250 с.
Артюх, В. О. (упор.) (2011). Українська історіософія (ХІХ–ХХ ст.). Антологія у 2 частинах. (Ч. 2). Суми : Сумський державний університет. 271 с.
Бойко, О. (2021). Історія України. Київ : ВЦ Академія. 640 с.
Бойченко, І. В. (2000). Філософія історії. Київ : Знання. 723 с.
Кислюк, К. В. (2008). Історіософія в українській культурі: від концепту до концепції. Харків : ХДАК. 288 с.
Кислюк, К. В. (2011). Наукові дослідження української культури : проблема періодизації. Культура України. № 32. С. 48–59.
Мельник, В. П. (ред.) (2013). Культурологія : енциклопедичний словник. Львів : ЛНУ імені Івана Франка. 508 с.
Потульницький, В. А. (2002). Україна і всесвітня історія : Історіософія світової та української історії XVII–XX століть. Київ : Либідь. 480 с.
Причепій, Є. М., Черній, А. М., Чекаль, Л. А. (2009). Філософія. Київ : Академвидав. 592 с.
Пріцак, О. (1991). Що таке історія України? Слово і час. № 1. С. 53–60.
Шейко, В., Кушнаренко, Н., Лошков, Ю., Сташевська, І., Скрицька, М. Алфьорова, З. … Суконько, Л. (2019).
Харківська державна академія культури. До 90-річчя з дня заснування. Харків : ХДАК. 254 с.