КУЛЬТУРНА АНТРОПОЛОГІЯ ЕДУАРДУ ВІВЕЙРУША ДЕ КАСТРУ: ОНТОЛОГІЧНИЙ ПОВОРОТ І ДЕКОЛОНІЗАЦІЯ МИСЛЕННЯ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.2.53Ключові слова:
культурна антропологія, людина, мультинатуралізм, онтологічний поворот, перспективізм, природа, спільнота, структура, суспільствоАнотація
Стаття присвячена розгляду концепції культурної антропології бразильського вченого Едуарду Вівейруша де Кастру. Проєкт культурної антропології Вівейруша де Кастру розглянуто в широкому контексті культурологічних і філософських теорій другої половини ХХ – початку ХХІ сторіччя. Обґрунтовується думка, що роботи Вівейруша де Кастру є пошуком нових шляхів для антропологічних досліджень у ХХІ сторіччі. Окрема увага приділяється розгляду досліджень Вівейруша де Кастру в контексті онтологічного повороту в сучасній антропології, до якого також можна зарахувати роботи Бруно Латура, Філіпа Дескола, Роя Вагнера й Мерилін Стратерн. Ці вчені намагаються подолати замкненість культурної антропології на виключно епістемологічній проблематиці й звертаються до розгляду онтологій, які конструюють світобачення спільнот, що досліджуються. Зокрема, Філіп Дескола виділяє чотири онтологічні моделі: анімізм, тотемізм, натуралізм та аналогізм. Натуралізм притаманний західноєвропейському суспільству, що спирається на досягнення науки Нового часу. Щоб зрозуміти домодерні спільноти, на думку теоретиків онтологічного повороту, необхідно не тільки описувати ці спільноти, а й відтворювати їхні онтології.Вівейруш де Кастру в роботах розвиває центральні настанови онтологічного повороту. У статті розглянуто полеміку бразильського вченого з інтерпретацією анімізму в теорії Дескола. Також прослідковується зв’язок центральних концептів Вівейруша де Кастру, перспективізму й мультинатуралізму з постструктуралізмом Жиля Дельоза та Фелікса Гваттарі й акторно-мережевою теорією Бруно Латура. Проєкт культурної антропології Вівейруша де Кастру розглянуто як радикальну спробу деколонізації мислення, у якій антропологам нового покоління пропонується не тільки досліджувати домодерні спільноти, а й учитися їхнього світосприйняття.
Посилання
Balandier, G. (2004) Anthropologie Politique. Paris : PUF; Quadrige, 244 p.
Bastide, R. (1978). The African Religions of Brazil: Toward a Sociology of the Interpretation of Civilizations.
Baltimore : John Hopkins Press, 532 p.
Clifford, J. (1986). Introduction: Patrial Truths. Writing Culture. The Poetics and Politics of Ethnography / ed. by J. Clifford and G. E. Marcus. Berkeley, Los Angeles : University of California Press, P. 1–27.
Deleuze, G. (1993). The Fold. Leibniz and the Baroque / transl. from French T. by Conley. London : The Athlone Press, 168 p.
Descola, Ph. (2013). Beyond Nature and Culture / transl. from French by J. Lloyd. Chicago : The University of
Chicago Press, 463 p.
Holbraad, M. (2020). The Shapes of Relations: Anthropology as Conceptual Morphology // Philosophy of the Social Science. Vol. 50. Iss. 6. P. 495–522.
Latour, B. (1993). We Have Never Been Modern / transl. from French by C. Porter. Cambridge : Harvard University Press, 157 p.
Levi-Srauss, C. (1952) Race and History. Paris : UNESCO, 56 p.
Skafish, P. (2016). The Metaphysics of Extra-Moderns. On the decolonization of Thought. A Conversation with Eduardo Viveros de Castro. Common Knowledge. Vol. 22, Iss. 3. P. 393–414.
Strathern, M. (1987). Out of Context: The Persuasive Fictions of Anthropology. Current Anthropology. Vol. 28. № 3. P. 251–281.
Thinking Through Things. Theorising artefacts ethnographically (2007) / ed. by A. Henare, M. Holbraad, S. Wastell. London, New York : Routledge, 232 p.
Viveiros de Castro, E. (2014). Cannibal Metaphysics for a Post-structural Anthropology / transl. from French by P. Skafish. Minneapolis : Univocal Publishing, 229 p.
Viveiros de Castro, E. (2015). Who is Afraid of the Ontological Wolf. Some Comments on an Ongoing Anthropological Debate. The Cambridge Journal of Anthropology. № 33 (1). P. 2–15.
