ЕТИКА НАГОРОД У МІЖНАРОДНІЙ ПОЛІТИЦІ: ІСТОРИЧНИЙ КОНТЕКСТ МОРАЛЬНИХ ДИЛЕМ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЗОВНІШНЮ ПОЛІТИКУ ДЕРЖАВ

Анотація

Дослідження представляє комплексний аналіз етичних аспектів функціонування нагородних систем у сфері міжнародної політики, розглянуто еволюцію моральних дилем, пов’язаних із присудженням державних і міжнародних нагород, та їхній вплив на формування зовнішньополітичних стратегій. Дослідження ґрунтується на міждисциплінарному підході, що інтегрує методи політичної філософії, етики міжнародних відносин і порівняльного політологічного аналізу для виявлення суперечностей між декларованими цінностями нагородних систем та їх практичним використанням як інструментів дипломатичного впливу. Робота охоплює історичний період з кінця XIX століття дотепер, проаналізовано трансформацію етичних стандартів присудження нагород у контексті зміни глобального політичного ландшафту й еволюції міжнародного права. Методологічну основу дослідження становить критичний аналіз аналітичних матеріалів, дипломатичної документації та публічних виступів політичних лідерів, доповнений якісним контент-аналізом медіадискурсу, що формується довкола спірних випадків присудження міжнародних нагород. Особлива увага приділяється вивченню інституційних механізмів ухвалення рішень у нагородних комітетах, аналізу критеріїв відбору кандидатів і виявлення латентних політичних мотивів, що впливають на нагородження. У дослідженні застосований компаративний підхід для зіставлення етичних стандартів різних нагородних систем, зокрема й Нобелівської премії миру, державних нагород провідних держав і регіональних нагородних ініціатив, з метою виявлення універсальних і партикулярних аспектів моральної проблематики. Результати дослідження демонструють існування фундаментальної суперечності між заявленими гуманістичними цілями міжнародних нагород та їх фактичним використанням як інструментів політичного впливу та дипломатичного тиску. Виявлено систематичні патерни політизації нагородних процесів, що виявляються в селективному застосуванні етичних критеріїв залежно від геополітичних інтересів та ідеологічних переваг нагородних інституцій. Аналіз показує, що моральні дилеми нагородних систем особливо загострюються в періоди міжнародної напруженості, коли етичні міркування вступають у конфлікт із прагматичними цілями зовнішньої політики держав-засновників чи міжнародних організацій. Дослідження також виявляє феномен «етичного парадоксу», за якого нагороди, призначені для просування універсальних моральних цінностей, стають джерелом додаткових етичних суперечностей і міжнародних суперечок.