КУЛЬТУРНА ЕВОЛЮЦІЯ ВОЛИНІ МІЖ ДВОМА СВІТОВИМИ ВІЙНАМИ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.11Ключові слова:
Волинь, товариства, культура, інтелігенція, митці, розвитокАнотація
Період 20–30-х років ХХ століття для українського населення Волині був позначений гострими суперечностями, трагічними подіями, деформаціями економічного, соціального та національного характеру. А тому національно-визвольні настрої протягом цього часу не припинялися і, залежно від умов, набирали все більшої гостроти. Особливо вони проявилися в середовищі національної інтелігенції, найбільш опозиційно налаштованої проти асиміляторського режиму. Саме в цей складний і багато в чому суперечливий період в історії української інтелігенції Волинь стає українським культурним «П’ємонтом». У період між двома світовими війнами завдяки зусиллям українців із Наддніпрянщини, які взяли на себе місію рушія національно-визвольного руху, творця національної ідеології, політичних партій, громадських об’єднань, збирачів і захисників національної культури, волинянам вдалося зберегти власну самоідентифікацію, національну приналежність та набути чималих культурних здобутків. Запропонована стаття присвячена аналізу культурно-освітнього середовища Волині в 1918–1939 роках, а також з’ясуванню успіхів і проблем, що постали впродовж досліджуваного періоду перед громадськими та мистецькими організаціями й особами. Дане дослідження сприятиме вивченню культурного процесу на Волині. Метою дослідження є аналіз культурного розвитку волинського краю та ролі української інтелігенції в цьому процесі. Методологічну основу становить порівняльно-історичний підхід, що передбачає сукупність пізнавальних засобів, процедур, які дозволяють виявити схожість і відмінність між явищами, що вивчаються, визначити їхню генетичну спорідненість (зв’язок за походженням), загальне й специфічне в їхньому розвитку. В основу дослідження покладено з’ясування історичної тяглости поняття «культурно-освітня діяльність», що дозволить сформувати сучасну ґрунтовну й об’єктивну концепцію новітньої історії Волині, сприятиме глибшому розумінню тих досить суперечливих процесів, що відбувалися на теренах Волинського воєводства в 1918–1939 роках.
Посилання
Борщевич, В. (2000). Українське церковне відродження на Волині (20–40-ві рр. XX ст.): монографія. Луцьк : Ред.-вид. відділ «Вежа» Волинського державного університету ім. Лесі Українки. 254 с.
Кутузова, Г. (2003). Проблема інтелігенції в концепції В. Липинського. Актуальні проблеми суспільства: історична спадщина, реалії та виклики ХХІ ст. Шості читання пам’яті В. Липинського. Матеріали доповідей учасників Міжнародної науково-практичної конференції (17 квітня 2003 р.). Луцьк. С. 12–14.
Марківська, Л. (2001). Формування української інтелігенції Волині (від найдавніших часів до 40-х рр. ХХ ст.).
Науковий вісник Волинського державного університету імені Лесі Українки. Історичні науки. № 5. С. 86–90.
Пономаренко, С. (1997). Культурно-освітня діяльність «Просвіт» на Волині у 20–30-х рр. Наукові записки аспірантів. Луцьк, Вип. 1. С. 34–37.
Українська нива. (1931). Луцьк. 30 серпня.
Українська нива. (1933). Луцьк. 12 квітня.
Шиманський, П. (1997). Музичне мистецтво Волині у 20–30-х рр. ХХ ст. Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Вип. 11: Мистецтвознавство. С. 80–84.
Філіпович, М. (2002). Музично-драматична діяльність Луцької повітової «Просвіти». Науковий вісник Волинського національного університету імені Лесі Українки. Вип. 10: Історичні науки. Луцьк. С. 142–147.
Філіпович, М. (2022). Методичне забезпечення просвітницько-виховних заходів громадських організацій Волині в 1920–1930 рр. Літопис Волині, 63–68. https://doi.org/10.32782/2305-9389/2022.spec.12
Філіпович, М. (2018). Політичні умови діяльності громадських організацій на Волині 1918–1939 рр. Літопис Волині, (19), 78–82. URL: http://litopys.volyn.ua/index.php/litopys/article/view/82
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






