ЛІМІНАЛЬНІ СТРАТЕГІЇ В СУЧАСНОМУ ТЕАТРАЛЬНОМУ ПЕРФОРМАНСІ: ВІД РИТУАЛІВ ПЕРЕХОДУ ДО КУЛЬТУРНОЇ ТРАНСФОРМАЦІЇ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.36Ключові слова:
лімінальність, емерджентність, дивна петля, театральний перформанс, постдраматичний театр, театральні практики, культурна трансформаціяАнотація
У статті досліджуються лімінальні стратегії в сучасному театральному мистецтві як важливий механізм культурних трансформацій, з особливим акцентом на взаємозв’язку феноменів лімінальності, емерджентності та концепції «дивної петлі» Дугласа Гофстадтера. Розроблено інтегральну теоретичну модель, що синтезує ці три концептуальні підходи для пояснення складних трансформативних процесів у театральному перформансі. Лімінальність розглядається як пороговий простір руйнування усталених соціальних структур, емерджентність пояснює виникнення якісно нових властивостей із взаємодії елементів системи, а «дивна петля» розкриває рекурсивний механізм самоусвідомлення. Через аналіз вистав українського та міжнародного театрального простору простежується актуалізація цих понять у контексті постдраматичного театру. Детально аналізуються рекурсивні механізми театральної взаємодії: просторова рекурсія (глядач стає частиною простору дії), часова рекурсія (проникнення реального часу в сценічний), смислова рекурсія (взаємний вплив інтерпретацій акторів і глядачів), тілесна рекурсія (фізіологічні реакції як частина перформансу). На прикладі п’єси Наталії Ворожбит «Вій. Докудрама» демонструється механізм подвійного відображення травматичного досвіду через змішування документального матеріалу з міфологічними елементами. Авторський спектакль «Острів Буян» ілюструє створення «дивної петлі ідентичності» через синестетичну рекурсію та роботу із запахами. Аналізується діяльність фестивалів «Курбалесія» та «Я і Села Брук» як приклад мережевої емерджентності на інституційному рівні. Міжнародний проєкт «A Pie of Parallel Realities» розглядається як демонстрація універсальності лімінальних механізмів у міжкультурному діалозі. Окреслено перспективи інтеграції цифрових технологій для розширення можливостей лімінальних практик. Доведено, що синтез понять лімінальності, емерджентності та «дивної петлі» створює ефективний концептуальний апарат для аналізу складних процесів культурної та мистецької трансформації в умовах сучасності.
Посилання
Бортнік, Ж. І. (2023). Концепція лімінальності в літературознавчій парадигмі: проєкція на сучасну українську драму : дис. … д‑ра філол. наук. Луцьк : Волинський національний університет імені Лесі Українки.
Ворожбит, Н. (2019). Вій. Докудрама. Чернігівський академічний український музично‑драматичний театр ім. Т. Г. Шевченка. URL: https://teatr.cn.ua/repertuar/viy/ (дата звернення: 28.07.2025).
Гориславець, В., Гориславець, Є. (2025). Трансформація театральних практик у контексті культури XXI століття. Fine Art and Culture Studies, (1), 335–340. https://doi.org/10.32782/facs‑2025‑1‑48
Bortnik, Zh. (2023). Liminal strategies and the development of contemporary Ukrainian dramaturgy. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research, 13(1), 145–149.
Bourriaud, N. (1998). Esthétique relationnelle. Dijon : Les Presses du réel.
Carlson, M. (1990). Theatre semiotics: Signs of life. Bloomington : Indiana University Press.
Cheyne, D., & Goulding, C. (2024). Exploring nuances of liminality: Unbridled, oriented, and restrained liminality in cultural rituals. Marketing Theory, 24(1), 45–68.
Collard, C. (2023). Strange loops and performative recursion. Semiotics and Theatre, 9(3), 50–66.
Deleuze, G., & Guattari, F. (1980). Mille plateaux. Paris : Les Éditions de Minuit.
Fischer‑Lichte, E. (2008). The transformative power of performance: A new aesthetics. London : Routledge.
Hofstadter, D. R. (1999). Gödel, Escher, Bach: An eternal golden braid (20th anniversary ed.). New York : Basic Books.
Hofstadter, D. R. (2007). I am a strange loop. New York : Basic Books.
Lehmann, H.‑T. (2005). Postdramatisches Theater. Frankfurt am Main : Verlag der Autoren.
Schechner, R. (2002). Performance studies: An introduction. London : Routledge.
Turner, V. (1969). The ritual process: Structure and anti‑structure. Chicago : Aldine Publishing.
Van Gennep, A. (1909). Les rites de passage. Paris : Émile Nourry.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
