ТРАНСГРЕСІЯ ТІЛА В УМОВАХ ВІЙНИ: КУЛЬТУРОЛОГІЧНИЙ КОНТЕКСТ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.42Ключові слова:
трансгресія, тіло, травма, війна, антропологія війни, перформативні практики, ідентичність, культурна пам’ятьАнотація
Тіло є фундаментальною реальністю людського існування. Воно формує основу нашої динамічної присутності у світі, що невіддільне від досвіду трансгресивних станів, порушення кордонів, норм, табу й заборон, творення іншого (нового) простору культури, мистецтва, саморозвитку. У контексті війни тілесні практики «на межі» трансформуються, пропонуючи нову антропологію тіла, нові форми тілесної взаємодії. Стаття присвячена аналізу феномену трансгресії тіла в умовах війни, що трансформує традиційні уявлення про тілесність, ідентичність та людську природу. Тілесність активно змінюється під впливом екстремальних обставин, виявляючи різні форми взаємодії, зокрема, біологічного й технологічного чинників, сутнісно перетворюючи прийняті та звичні уявлення і реальність про тілесний вимір світу. Війна розглядається як ситуація екзистенційної трансгресії тіла – у площинах фізичній, психологічній, соціальній і культурній. Досліджується як тіло, що порушує межі норм, стає суб’єктом і ресурсом культурного перетворення, нової ідентифікації. Війна руйнує уявлення про тіло як контрольований і стабільний суб’єкт, уводить його в «хаосмос» екзистенційної кризи. Поранене тіло стає культурним артефактом – символом утрати, стійкості, колективної пам’яті. Воно трансформується від біологічного до технологічного та психосоматичного, формує нові ідентичності: від солдата до постраждалого, від цивільного до героя. Тілесні практики мистецтва та терапії витворюють форми опору, реабілітації, культурної самосвідомості. У контексті війни трансгресія тіла стає критично важливою культурною динамікою. Воно перетворюється на інструмент ідентичності й пам’яті, ключ до розуміння сучасної культури тілесності, насильства, травми та відродження. Війна формує нові культурні моделі через пережитий досвід трансгресії, що сприяє формуванню колективної пам’яті, солідарності, транстілесності.
Посилання
Біррінгер, Й. (2024). З’єднання і роз’єднання тіл. Журнал IATC/Revue de l’AICT. 29. URL: https://www.critical-stages.org/29/towards-a-poetics-of-affectability-dance-in-more-than-human-worlds/
Наливайко, Н. (2023). Етична трансгресія у психоаналітичній практиці під час війни, що триває. Український психоаналітичний журнал. 1 (2). 19–23. https://doi.org/10.32782/upj/2023-2-2
Никоненко, Р. (2020). Трансгресія художніх форм у сучасному українському пластичному театрі. Вісник Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв. 2. https://doi.org/10.32461/2226- 3209.2.2020.220609
Підлипська, А., Цвєткова, Л. (2023). Опрацювання культурних травм у танцювальних практиках: історичний контекст. Dance studies. 6 (2). DOI: 10.31866/2616-7646.6.2.2023.295167
ПостУкраїнське тіло. 2013, 2015. URL: https://tanzlaboratorium.org/
Шнор, Й. (2024). До поетики афективності: танець у світах, що перевищують людські межі. Журнал IATC/Revue de l’AICT. 29. URL: https://www.critical-stages.org/29/towards-a-poetics-of-affectability-dance-in-more-thanhuman-worlds/
Bataille, G. (1957). L’Érotisme. Paris : Les Éditions de Minuit.
Baudrillard, J. (1976). L’Échange symbolique et la mort. Paris : Gallimard.
Blanchot, M. (1982). The Space of Literature. Lincoln : University of Nebraska Press.
Foucault, M. (1976). Histoire de la sexualité I: La volonté de savoir. Paris : Gallimard.
Foucault, M. (1963). Préface à la transgression. Paris : Éditions du Seuil.
Merleau-Ponty, M. (1945). Phénoménologie de la perception. Paris : Gallimard.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія

Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.






