МЕДІЙНИЙ, СЕМІОТИЧНИЙ ТА ВІЗУАЛЬНИЙ ПОВОРОТИ ЯК ЗАСАДИ АНАЛІЗУ МОУШН-ДИЗАЙНУ
DOI:
https://doi.org/10.31392/cult.alm.2025.3.43Ключові слова:
візуальні комунікації, медіа, семіотичний поворот, візуальний поворот, моушн-дизайнАнотація
Комунікативність і відкритість моушн-проєктів свідчать про те, що ця реальність потребує сучасного наукового дослідження. Медійний, семіотичний і візуальний повороти – це вже зазначена реальність філософської, культурологічної і мистецтвознавчої рефлексії, яка так чи інакше впливає на визначення констант і провідних формотворчих засад моушн-дизайну. Мета статті – визначити феномен моушн-дизайну як синтетичну реальність медіа. Методологія дослідження презентована системним і компаративними підходами, що допомагає здійснити аналіз системної цілісності motin. Проаналізовані креативні можливості в дизайн-рефлексії медіа, семіотичного та візуального поворотів. Наукова новизна статті. Моушн-дизайн визначає предметний і зображувальний світ поняттєвих конструкцій візуальної культури, їх презентацію як чуттєву еквівокацію. Двоосмисленість, предметно-поняттєва й чуттєва, дає можливість говорити про те, що формується радикальний спосіб формотворення в царині virtus, який у феноменології визначається як можливість досягти сенсу речей без глибоких розмислів і всього того, що було пов’язано із класичною філософією. Адже в історії культури, мистецтва семіотичний рух надзвичайно гостро був визначений у дизайні й архітектурі, де проблема іншого, реалізація на іншого й діалог «Я» і «Ти» радикалізувався і усвідомлював загальну думку, спільне почуття того, що можна зазначити як сутність речей. Висновки. Теоретико-методологічні засади дослідження – це складний перетин осмислення моушн-дизайну як системи метакомунікативної, метахудожньої і метаконструктивної реальності. Власне, тут реалізується системотворчість як функціональна реальність донесення інформації, яка задовольняє всіх і не потребує жодних додаткових конфігурацій. Виникає віртуальна реальність, яку пов’язують з digitus, з дигітальними трансформаціями, орієнтованими на естетичну сугестію.
Посилання
Алфьoрoва, З. (2008). Візуальне мистецтво кінця XX – початку XXI ст. [Автoреф. дис. докт. мистецтвoзн.]. Харків, 40 с.
Безклубенко, С. (2004). Відеологія: Основи теорії екранних мистецтв. Київ : Альтапрес, 238 с.
Виртосу, І. (2017). 7 відповідей про те, що таке універсальний дизайн. URL: https://nachasi.com/city/2017/07/04/universal-design/
Близнюк, М. (2002). Інформаційні технології в мистецтві та дизайні: освітній аспект. Вісник Харківської державної академії дизайну і мистецтв: збірник наукових праць, 6, 58–61.
Ділі, Д. (2000). Основи семіотики. Львів : Арсенал, 232.
Легенький, Ю. (2023). Соціальний дизайн: образ і документ у часові і просторі культури. Київ ; Переяслав ; Ніжин : видавець Лисенко М. М, 383.
Прокопчук, В. (2020). Особливості розвитку кінематики кадру у фото та кінематографі. Scientific Collection “InterConf”, (36): with the Proceedings of the 7th International Scientific and Practical Conference “Challenges in Science of Nowadays” (November 26–28, 2020) in Washington, USA, 907–910.
Bakhtine, М. (1984). Les genres du discours, dans Esthétique de la création verbale. Paris, Gallimard, 408.
Barthes, R. (1980). La Chambre claire. Note sur la Photographic. Paris, Cahiers du Cinema, Gallimard, Seuil.
Gibson, J. (2014). The ecological approach to visual perception: classic edition. New York : Psychology Press, 346.
Lorenz, K. (1983). Das sogenfnnte Bose. Zur Naturgeschichte der Aggression. Wien, 1963 by Verlag Dr Borotha-Schoeler, Vienna, Austria. Konrad Lorenz. On Aggression. Translated by Marjorie Kerr Wilson with a foreword by Julian Huxley. London and New York.
Morin, E. (1992). Method: towards a study of humankind. The nature of nature. (Vol. 1). J. L. Roland Belanger (transl. and introd.). Peter Lamg.
Saussure, F., de. (1959). Course in general linguistics. New York : Philosphical library, 264 р.
##submission.downloads##
Опубліковано
Як цитувати
Номер
Розділ
Ліцензія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution 4.0 International License.
